УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Белан Н.О.,
суддів - Слинька С. С. , Кравченка С. І.,
за участю прокурора - Мінакової Г.О.,
представників потерпілої - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
підсудного - ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляції потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2008 року. Цією постановою
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Гомель, Беларусь, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого
на підставі ст. 1 п.п. "б" та „ґ ", ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007
року звільнено від кримінальної відповідальності по ст. 286 ч. 2 КК України, а
провадження у кримінальній справі закрито.
Згідно постанови, таке рішення прийняте судом з урахуванням того, що на день набрання чинності зазначеним законом він мав на утриманні неповнолітнього сина -ОСОБА_7, щодо якого він не позбавлений батьківських прав, та матір, яка досягла 70-річного віку, у якої немає інших працездатних дітей.
В апеляції потерпіла ОСОБА_4 зазначаючи, що
постанова є незаконною, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 не давав згоду на застосування до нього амністії, а висновки суду щодо відсутності у матері ОСОБА_5 інших працездатних дітей та наявності на його утриманні неповнолітнього сина є передчасними, просила постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
У своїй апеляції потерпілий ОСОБА_6, посилаючись на те, що
постанова суду була прийнята з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, оскільки розгляд справи відбувся у його відсутність, а підсудний ОСОБА_5 не відшкодував йому заподіяну злочином матеріальну шкоду, просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважала постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляції такими, що не підлягають задоволенню, потерпілих, які підтримали свої апеляції та просили постанову скасувати, представників потерпілої, які підтримали апеляції та просили постанову суду скасувати, підсудного
Справа № 11-а-858 Категорія КК: 286 ч. 2
Головуючий у першій інстанції - Москалюк В.М.
Доповідач - Слинько С. С.
ОСОБА_5, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляції такими, що не піддягають задоволенню, провівши судові дебати, вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 1 п.б; 6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року, особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності.
Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 196).
Згідно повідомлення відділу опіки та піклування Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, інформація про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_7 відсутня ( а.с. 251).
Таким чином суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_5 є суб'єктом ст. 1 п. „б" Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року.
Відповідно до вимог ст. ст. 1 п. „ґ " ; 6 зазначеного Закону, особи, які на день набрання чинності Законом мають одного чи обох батьків, які досягай 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами, також підлягають звільненню від кримінальної відповідальності.
Згідно наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_5 має матір- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка на момент набрання чинності Закону України "Про амністію" досягла 70-річного віку (а.с. 249, 252, 253, 271, 272).
Будь яких даних про те, що у ОСОБА_7 є інші працездатні діти, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином суд дійшов обгрунтованого висновку, що ОСОБА_5 є також суб'єктом ст. 1 п. „ґ " Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року.
Оскільки ОСОБА_5 та його захисник 22 лютого 2008 року звернулися до суду з клопотанням про застосування до нього Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року та звільнення від кримінальної" відповідальності (а.с. 250), та просив застосувати до нього цей Закон в ході судового засідання (а.с. 273), суд обгрунтовано звільнив його від кримінальної відповідальності по ст. 286 ч. 2 КК України, та на підставі п. 4 ст. 6 КПК України закрив кримінальну справу.
Та обставина, що ОСОБА_5 не відшкодував потерпілим заподіяну злочином шкоду, не є підставою для відмови у застосуванні до нього амністії. Питання про відшкодування завданої злочином шкоди може бути вирішене в порядку цивільного судочинства.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б стали підставою для скасування постанови суду не виявлено.
Разом з тим, обґрунтовано звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі п. „ґ" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року, суд у постанові помилково послався на п. „г" ст. 1 цього Закону, який передбачає звільнення від покарання чоловіків та жінок, які на день набрання чинності цим Законом досягли відповідно 60-річного та 55-річного віку.
Оскільки помилка допущена лише у написанні літери, якою визначено пункт статті, а сам пункт, як зазначено вище, застосовано обґрунтовано, колегія суддів вважає можливим в порядку ст. 365 КПК України уточнити постанову, у змісті якої посилання на п. „г" замінити на п. „ґ " ст. 1 вказаного Закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, судова колегія
ухвалила:
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2008 року про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності по ст. 286 ч. 2 КК України на підставі ст. 1 п. "б" та "ґ " Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року та закриття провадження у справі залишити без зміни, а апеляції потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 без задоволення.
У порядку ст. 365 КПК України у змісті цієї постанови уточнити посилання на п. „ґ " замість п. „г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року.