Справа № 2-460/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 року         м. Балаклія

 Балаклійський районний суд Харківської області у складі :

      Головуючого – судді Чайка І.В.

      При секретарі – Вербицькій Т.С.

      за участю адвокатів: ОСОБА_6

          ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення суми завдатку,

В С Т А Н О В И В:

 22.01.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідачів солідарно суму завдатку в розмірі 30800 грн. та додатково суму у розмірі 30800 грн.

 У судовому засіданні позивач уточнив заявлені позовні вимоги, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. суму завдатку в розмірі 30800 грн., додатково суму у розмірі 30800 грн, судові витрати у розмірі 646 грн. та витрати за надання правової допомоги в розмірі 2500 грн. та пояснив, що він мав намір придбати квартиру і ОСОБА_5. запропонував йому квартиру у с. Борщівка. 13.08.2008 року вони з ОСОБА_5. зустрілися з відповідачами, оглянули квартиру та документи на квартиру, та було з’ясовано, що частина квартири належить неповнолітній дитині. Для підтвердження серйозності наміру ним було передано завдаток у розмірі чотири тисячі доларів США, про що було складено розписку про отримання грошей, крім того, відповідачі зобов’язалися підготувати всі необхідні документи для оформлення продажу квартири у строк до 30.08.2008 року, але не дивлячись на це, по теперішній час відповідачі не виконали своїх зобов’язань та 26.11.2008 року позивач був змушений надіслати на ім’я відповідачів лист претензію, в якому просив ОСОБА_2 та ОСОБА_3. або виконати взяті зобов’язання, або повернути суму завдатку, однак відповідачі відмовляються виконувати взяті на себе зобов’язання.

 Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що дійсно вони мають у власності квартиру, яка належить на праві власності їм та їх неповнолітній дитині. В квартирі мешкав брат відповідача з сім’єю. Зазначену квартиру відповідачі мали намір продати, щоб віддати гроші брату, так як його мати подарувала ОСОБА_2 будинок, а вони зобов’язалися продати квартиру та гроші за неї віддати брату – ОСОБА_4 ОСОБА_4 дав оголошення про продаж квартири та вказав в ньому свій телефон, після чого йому зателефонував ОСОБА_5. Вони домовились про зустріч та про вартість квартири. При зустрічі з ОСОБА_5. та ОСОБА_1 відповідачі склали розписку про отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3. частини грошей за квартиру. Гроші за квартиру віддавав ОСОБА_5., позивач більш часу мовчав, з чого відповідачі зробили висновок, що покупцем квартири є саме ОСОБА_5. Нотаріально вони розписку не посвідчували. Домовленості що ця сума завдаток не було. У зв’язку з неможливістю у строк, в який домовлялисяОСОБА_5. та ОСОБА_2, ОСОБА_3. оформити документи для продажу квартири – так як довідка БТІ та рішення опікунської ради неможливо виготовити за такий короткий термін, у вересні 2008 року ОСОБА_5. зателефонував ОСОБА_4, а останній попросив ОСОБА_2 повернути ОСОБА_5. шістнадцять тисяч гривень, а решту грошей зобов’язався повернути при поверненні розписки. Але ОСОБА_5. більш не телефонував. Про те що покупцем квартири єОСОБА_1 відповідачі дізналися лише після отримання листа претензії. Вони зателефонували ОСОБА_5., але він відповів, що все уладнає.

 Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що дійсно у серпні 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3. хотіли продати квартиру. В спірній квартирі він мешкав з сім’єю. Свідок дав оголошення у газету про продаж квартири та вказав свій номер телефону. Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_5., а потім двічі приїжджав оглядати квартиру та документи. Третій раз він приїхав з ОСОБА_1, який також оглянув квартиру та документи. Потім, у зв’язку з тим, що частина квартири належить неповнолітній дитині ОСОБА_5. дав частину грошей за квартиру, а останні сказав віддасть після оформлення купівлі-продажу квартири. Потім у вересні подзвонив ОСОБА_5., сказав, що вони дуже довго не оформлюють документи, та сказав, щоб гроші повернули, але, коли документи будуть готові він купить квартиру. Гроші ОСОБА_5. віддав брат.

 Вислухавши пояснення позивача, відповідачів, їх представників, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, наступне – згідно розписки, відповідачі – «ОСОБА_2 та ОСОБА_3. отримали від ОСОБА_1. чотири тисячі доларів США за квартиру, розташовану за адресою с. АДРЕСА_1 По домовленості шість тисяч доларів США доплата за квартиру буде проведена за фактом підготовки документів для продажу до 30.08.2008 року» /а. с. 7/.

Позивачем була направлена на адресу відповідачів претензія, щодо виконання взятих на них зобов’язань /а. с. 8/.

Згідно розписки /а. с. 25/ ОСОБА_5. 27.09.2008 року отримав від ОСОБА_2 «шістнадцять тисяч гривень повернення сплати за його квартиру».

Згідно ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов’язується протягом певного строку укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Оскільки завдаток є попереднім договором основного договору (договору купівлі – продажу), а зазначений основний договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, тому і попередній договір, тобто завдаток, також повинен бути засвідчений нотаріально.

Судом було з’ясовано і проти цього не заперечували сторони, що вони зверталися до нотаріальної контори для оформлення договору купівлі-продажу квартири, але було з’ясовано, що частина квартири належить неповнолітній особі, у зв’язку з чим їм було запропоновано надати рішення опікунської Ради. Сторони пояснили, що оформляти завдаток у нотаріальній конторі не збиралися.

Таким чином судом було встановлено, що сторони хоча б і домовилися укласти договір купівлі-продажу квартири, але належним чином його не оформили, та в зв’язку з цим сплачені в рахунок виконання договору платежі повинні бути визнані авансовими.

Згідно ч. 2 ст. 570, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що відповідачі не заперечували проти продажу квартири, а передумав її придбати ОСОБА_5., якого вони вважали покупцем та повернули йому гроші. Тільки після отримання претензії, вони усвідомили, що покупцем був позивач та подали заяву до правоохоронних органів за фактом шахрайських дій ОСОБА_5

Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 570, 635 ЦК України; ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

 Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення суми завдатку залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ:          І.В. ЧАЙКА