№22-1633
Головуючий у інстанції Луценко О.М. Доповідач Кухарська Т.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року лютого 19 дня Судова колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Кухарської Т.Г.
Суддів: Лапчевської О.Ф., Жайворонок Т.Є.
При секретарі Дима О.І.
Адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського
районного суду м. Києва від 24 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Оболонська
районна в м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод в
спілкуванні з дитиною.
Заслухавши доповідь судді Кухарської Т.Г., пояснення сторін їх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ:
13 липня 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що з 1993 року по травень 2003 року він перебував у шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_1 народження - ОСОБА_4.
Після розлучення з відповідачкою, проживають окремо.
Донька залишилась проживати з матір'ю.
Відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, не виконує рішення Опікунської ради Оболонської райдержадміністрації, щодо визначених днів та часу зустрічів, що є порушенням його прав.
Позивач просить встановити порядок побачень і спілкування з донькою ОСОБА_4 у наступному порядку.
1. у понеділок та середу щотижня відводити доньку до місця її навчання;
2. у вівторок, четвер та п'ятницю щотижня забирати доньку з місця її навчання після уроків, допомагати їй у виконанні домашніх завдань та займатися її музичним вихованням, у відсутності
відповідачки за місцем його проживання, і до 21 години відводити її додому - за місцем її проживання;
3. кожну суботу місяця бачитись з донькою з 17 годин до 21 години, у
відсутності відповідачки за місцем його проживання, або у місцях
масового відпочинку;
4. кожну неділю місяця бачитись з донькою з 10 годин до 18 годин у відсутності відповідачки за місцем його проживання, або у місцях масового відпочинку;
5. надати для спілкування з донькою другу половину канікулярних днів, від загального числа днів з проживанням доньки за місцем його проживання, а також можливістю виїзду із донькою за межі м. Києва для оздоровлення.
6. проводити спільний відпочинок з донькою у дні державних свят з 10 год. до 17 годин, за відсутності відповідачки, за місцем його проживання, або у місцях масового відпочинку;
7. на час відряджень відповідачки за межі Києва, передавати доньку йому для проживання за місцем його проживання з повною опікою над донькою.
8. встановити побачення з донькою з 15 годин до 18 год. В день його
народження (15 липня ) та день народження доньки ( 30 березня ), за
відсутності відповідачки, за місцем його проживання або у місцях
масового відпочинку.
Попередити відповідачку про недопустимість чинення перешкод у побаченнях і спілкуванні з малолітньою донькою.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2007 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку доказам і в порушення норм матеріального закону безпідставно відмовив в позові.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановления нового рішення з наступних підстав.
Судом допущено порушення норм процесуального і матеріального закону.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і
заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи позивачу в позові суд в своєму рішенні не навів мотивів з яких відмовляє позивачу в позові, і відповідно не обґрунтував їх доказами які заперечують позов, що є порушенням вимог ст. 215 ЦПК України.
Встановлено, що сторони з березня 1993 року по 29 травня 2003 року перебували в зареєстрованому шлюбі ( а. с. 26 ).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Після розлучення, бувше подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживають окремо. Неповнолітня донька сторін ОСОБА_4 проживає з матір'ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1. Квартира є трикімнатною.
Вказане підтверджується актом обстеження житлових умов
ОСОБА_3, та поясненням сторін.
Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації № 408 від 16.5.2007 року за заявою батька - позивача ОСОБА_1, був визначений спосіб участі у вихованні неповнолітньої доньки сторін ОСОБА_4, яка проживає разом з матір'ю.
Визначено спілкування батька - ОСОБА_1 з дочкою, щонеділі з 13.00 до 15.00 годин у присутності матері. ( а. с. 155 ).
Встановлено, що розпорядження органу опіки та піклування, щодо визначення порядку спілкування батька з дочкою не виконується, поскільки відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виконання розпорядження органу опіки та піклування.
Крім того, позивач не погоджується із визначеним порядком спілкування з неповнолітньою донькою посилаючись на те, що визначений органом опіки та піклування порядок спілкування з дитиною у присутності матері, порушує його батьківські права, щодо періодичності та тривалості зустрічі, один раз в неділю з 13.00 до 15.00 годин у присутності матері.
Позивач посилається також на те, що відповідачка перешкоджає йому в зустрічі з донькою, не пускає його у квартиру де проживає дитина, і не виводить її з квартири для зустрічі, розповідає про нього неправдиву інформацію, налаштовує дитину проти нього.
Відповідачка заперечує проти позову позивача, посилаючись на те, що зустрічі батька з дитиною негативно впливають на психологічний і моральний стан доньки і що вона сама не бажає зустрічатися з батьком.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьком, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 159 СК України - якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у
спілкуванні з дитиною та у її вихованні зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звертатися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини ( періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиної місця його проживання, тощо ), місця та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стан здоров'я дитини, поведінка батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення.
В позовній заяві, а також в судовому засіданні, позивач просить суд визначити спосіб спілкування з дочкою, шляхом систематичних побачень, кожного дня неділі, також в період шкільних канікул, в святкові дні, дні народження, в період літнього відпочинку, на час відряджень відповідачки за межі м. Києва та України, з передачею доньки на цей час під його опіку і піклування.
Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, вимоги і заперечення сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а спілкування батька з дочкою в даний час мають відбуватися шляхом періодичних побачень, один раз щотижня, кожної суботи з 12 годин до 18 години за місцем проживання батька ОСОБА_1 з правом відвідування місць загального відпочинку громадян в м. Києві у відсутності матері ОСОБА_3
Визначаючи такий прядок зустрічі, суд виходить із інтересів неповнолітньої доньки сторін, віку дитини, поведінки сторін.
Щоденні зустрічі батька з дитиною з урахуванням недоброзичливих стосунків які склались між сторонами у зв'язку з розлученням, що підтверджується поясненням сторін і письмовими доказами по справі, можуть негативно вплинути на дитину, її поведінку. Буде порушений розпорядок дня дитини, коли дитина після закінчення шкільних уроків, повинна мати час відпочинку, час на підготовку домашніх завдань, час на підготовку до сну.
Доводи відповідачки, що спілкування батька - позивача ОСОБА_1 з дитиною, негативно впливає на її психічний і моральний стан, є непереконливими і спростовуються доказами, що знаходяться в матеріалах справи.
Як вбачається із характеристик, позивач ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем роботи, має педагогічну кваліфікацію, спеціальність вищої категорії, удостоєний почесного звання «Заслужений артист України», є викладачем Київської дитячої Академії мистецтв ( а. с. 22, 23)
Відповідачка не надала суду доказів в підтвердження своїх доводів, щодо негативного впливу батька на дитину, і вказане судом не встановлено.
Як встановлено судом, відповідачка чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з донькою сторін, тому суд відповідно до вимог ст. 159 СК
України, зобов'язує відповідачку не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з неповнолітньою донькою, та брати участь у її вихованні.
В іншій частині позовних вимог позивачу належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 141, 151, 159 СК України, ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2007 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-тя особа Оболонська районна в м. києві державна адміністрація про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною задовольнити частково.
Встановити наступний порядок спілкування батька - ОСОБА_1 з неповнолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та брати участь у її вихованні в суботу з 12 годин до 18 годин щотижня кожного місяця, за місцем проживання батька ОСОБА_1, з правом відвідування місця загального відпочинку громадян в м. Києві у відсутності матері ОСОБА_3.
Зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 спілкуватися з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 та брати участь у її вихованні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення Апеляційного суду.