Справа № 22-5380/08                                                  Головуючий в 1 інстанції: Сизова Л.А.

Доповідач: Гончар В.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Гончара В.П.

Суддів - Корчевного Г.В., Слюсар Т.А

При секретарі - Ліліцькому Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», 3-тя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання договору поруки недійсним.

Зазначала, що вона з 10.05.1979 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 21.07.2007 року з листа ВАТ «Кредитпромбанк» дізналася, що її чоловік ОСОБА_2 18.10.2006 року уклав договір поруки з ВАТ «Кредитпромбанк», згідно з яким її чоловік поручився відповідати перед ВАТ «Кредитпромбанк» за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_3, яким 18.10.2006 року був укладений кредитний договір з ВАТ «Кредитпромбанк» на суму 20 000 грн. Позивачка ні в письмовій, ні в усній формі не давала згоди своєму чоловікові ОСОБА_2 на укладення договору поруки, а тому просила визнати його недійсним як такий, що не відповідає вимогам законодавства.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», 3-тя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення було винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд неповно з'ясував обставини справи, а зібраним доказам не дав належної оцінки.

В суді апеляційної інстанції представники позивачки підтримали апеляційну скаргу з підстав, наведених в ній.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що укладенням договору поруки ОСОБА_2 законні права ОСОБА_1 не порушені.

Проте погодитись із такими висновками суду не можна.

Встановлено, що 18.10.2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 49.27/247-ПЕК-06, згідно з яким ОСОБА_2 як поручитель, зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 49.27/247-ПЕК-06 від 18.10.2006 року.

Зазначений договір поруки ОСОБА_2 уклав в період шлюбу з ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 19.05.1979 року.

Відповідно до ч.2 ст. 65 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік має право на, звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Проте, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що предметом договору поруки не є безпосередньо розпорядження майном чи іншими цінностями, а тому він не може регулюватися законом, що вказаний вище.

Згідно ч.1 ст. 31 ЦК України, правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, договір поруки № 49.27/247-ПЕК-06 від 18.10.2006 року виходить за межі дрібного побутового, оскільки сума зобов'язань за цим договором складає 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

У відповідності з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, зазначений вище договір поруки підлягає визнанню недійсним, оскільки, як договір, що виходить за межі дрібного побутового та стосовно цінного майна, був укладений без відома та дозволу позивачки ОСОБА_1, як дружини ОСОБА_2.

За таких обставин колегія суддів вважає, що є підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст,.303, 309, 314, 316, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», 3-тя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним - задовольнити.

Визнати договір поруки № 49.27/247-ПЕК-06 від 18 жовтня 2006 року укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» недійсним.

Стягнути з ВАТ «Кредитпромбанк» на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ в розмірі 7 гривень 50 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.