СПРАВА № 2  - 2782/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 липня 2008 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у

складі : головуючого - судді Чередниченко В. Є., при секретарі - Дятловій О.Д., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ   :

Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що відповідач, 20.02.2005 року приблизно о 15.30 год., знаходячись у АДРЕСА_1, побив її кулаками та ногами,  завдавши легкі  тілесні ушкодження.

Внаслідок    цього    зазначеними   діями    відповідача    позивачу    була    завдана матеріальна   та  моральна  шкода  у відшкодування  котрих  він просить   суд  стягнути з   відповідача   на   його   користь   в   рахунок   відшкодування   матеріальної   шкоди   -' 17,60  грн.   та  моральної шкоди  -  5000  грн.   Покласти на  відповідача  усі   судові витрати по  справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, просив стягнути з відповідача на його користь 4,80 грн. в рахунок відшкодування його витрат на відправку відповідачу повідомлень про дати судових засідань.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав зазначивши, що тілесних ушкоджень він позивачу не причиняв, згідно з рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. від 27.03.2006 року по цьому факту було відмовлено у порушенні  кримінальної  справи щодо нього.

Судом встановлені  такі  факти та  відповідні  їм правовідносини.

Згідно    з    постановою   Павлоградського    міськрайонного    суду   Дніпропетров ської     обл.      від     20.11.2007    року     справа     у    відношенні     ОСОБА_2,      1962     року     народження,      за      звинуваченням     у     скоєні      злочину передбаченого     ч.1     ст.125    КК    України,     відповідно    до    якої     ОСОБА_2 20.02.2005  року  приблизно   о   15.30   год.,   знаходячись   у  АДРЕСА_1,    вдарив   позивача декілька   раз   ногою   по   стегну   її   правої   ноги   та   кулаком   в   область   груді,   в наслідок   чого  потерпілій  були  завдані   легкі   тілесні   ушкодження,   провадженням була    закрита    на    підставі    прохання    відповідача    у    зв'язку    із    закінченням строків давності.

Відповідно до ст.28 КК України, закриття справи з підстав зазначених у ст. 7-1 КК України, а саме у зв'язку із закінченням строків давності не звільняє особу від обов'язку відшкодувати у встановленому законом порядку матеріальні  збитки завдані  нею громадянам.

Відповідно до п.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії  та  чи вчинені  вони цією особою.

Тому заперечення відповідача відносно того, що він не завдавав позивачу тілесних ушкоджень є необґрунтованими, а посилання на ксерокопії рішень Павлоградського міськрайонного суду від 27.03.2006 року, та апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.06.2006 року є безпідставним, так як, вони стосуються відмови у порушенні кримінальної справи відносно відповідача у зв'язку з наявністю на час їх ухвалення постанови органу до слідчої перевірки від 21.02.2005 року, яка була відсутня на час ухвалення постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. від 20.11.2007 року, а також тому що зазначені ксерокопії рішень відповідно до вимог ст.57 ЦПК України,   суд не може вважати письмовими доказами.

Згідно з квитанцією від 21.02.2005 року позивачка сплатила за проведення судово-медичного дослідження тяжкості завданих їй тілесних ушкоджень 17,60 гри.

Крім того, внаслідок злочину відповідач спричинив позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичних та моральних стражданнях завданих діями відповідача. Тому суд, враховуючи характер ушкодження та стан здоров'я позивача, наявність фізичних, психічних страждань, їх тривалість, можливість відновлення немайнових втрат, тяжкість тілесних ушкоджень, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди частково у розмірі  500 гри.   ,

Однак суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо відшкодування її витрат пов'язаних з відправленням повідомлень відповідачу, так як виклик сторін до  суду здійснюється безпосередньо  судом.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода відшкодовується особою,  яка  її завдала.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода спричинена неправомірними діями, відшкодовується особою, що її спричинила, за наявності її вини.

У відповідності до п.3 ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.28 КК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України, ст.ст.10,60,61, 208-210,212-215 ЦПК України,   суд  -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,   задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди - 17 (сімнадцять) грн. 60 коп.,   в рахунок відшкодування моральної шкоди  -  500   (п'ятсот)   грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі  51   (п'ятдесяти однієї)   гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 в рахунок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м.   Павлограда  - 30   (тридцять)   грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 (двадцяти) днів апеляційної скарги,   або в порядку ч.4  ст.295 ЦПК України.