Справа № 22-5124 /08                                                           Головуючий у 1 інстанції: Козлов Р.Ю.

                                                                                                                            Доповідач: Мороз Л.Л.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого: Мороз Л.Л. суддів: Лапчевської О.Ф., Жайворонок Т.Є. при секретарі: Ленській І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, тертя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання договору позики неукладеним, -

встановила:

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом , в якому просив визнати неукладеним договір позики від 22 березня 2006 року між ним та відповідачем. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що будучи обізнаним про його складне матеріальне становище, відповідач запропонував йому укласти договір позики на суму , еквівалентну 3600 доларів США. Відповідач погодився надати йому вказану суму після відповідного оформлення договору. 22 березня 2006 року державним нотаріусом посвідчено договір позики між сторонами даної справи на суму, еквівалентну 3600 доларів США. Однак, відповідач так і не передав йому обумовлені договором грошові кошти.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2008 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмолено.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Печерського районного суду від 26 березня 2008 року скасувати , постановити нове рішення, яким позов задовольнити. Мотивує тим, що рішення суду ґрунтується на припущеннях всупереч вимогам ст. 59 ЦПК України та не відповідає обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає іншій стороні грошові кошти або речі визначені індивідуальними ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або речей.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Статтею 1051 ЦК України передбачено можливість оспорювати договір позики за безгрошовістю. Ч.2 цієї норми передбачає, що якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на показах свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником.

Судом встановлено, що 22.03.2006 року сторонами у справі укладено договір позики на суму 18360 грн., що складає 3600 доларів США., які позичальник зобов»язався повернути до 20.05.2006 року. Вказаний договір посвідчено нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори. Посилаючись на відсутність письмових доказів про безгрошевість договору позики, суд відмовив у задоволенні позову.

Вказаний висновок суду є законний та обгрунтований, доводи апеляційної скарги безпідставні.

Рішення суду постановлено у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, тому підстав до його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2008 року у даній справі - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.