СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
| Справа № |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Шаповалова Олена Петрівна, довіреність № 5315 від 01.12.06, Відкрите акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримьскої республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" ;
відповідача: не з'явився, Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим;
розглянувши на ( ) від по справі №
за позовом
до
про
ВСТАНОВИВ:
Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2006 у справі № 2-27/9784-2006А (суддя Воронцова Н.В.) позов акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії задоволено.
Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Євпаторії № 0000072200/0 від 11.04.2006.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії 03,40 грн. державного мита.
Не погодившись з цією постановою, Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову місцевого господарського суду, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставою для скасування зазначеного судового рішення заявник скарги вважає неповне з’ясування судом всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушення норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що згідно рішень органів місцевого самоврядування, зокрема, згідно Рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 25.01.2002 № 39/1 "Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Євпаторії", позивач є платником податку з реклами та зобов’язаний сплачувати такий податок.
З заперечень на апеляційну скаргу вбачається, що позивач не згодний з доводами апеляційної скарги та просить суд постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання 08.02.2007 не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, при цьому, до початку судового засідання на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившегося представника відповідача.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
З 01.03.2006 по 22.03.2006 Євпаторійською об’єднаною податковою інспекцією проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Євпаторійською філією Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" за період з 01.07.2005 по 20.01.2006.
За результатам перевірки складений акт №7/22-0/09324075 від 29.03.2006, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 11.04.2006 №0000072200/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку з реклами у розмірі 524,9 грн., з якого 14,9 грн. основного платежу та 510,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 №56-93 „Про місцеві податки та збори”, статті 16 Закону України „Про рекламу” від 3 липня 1996 №270/96-ВР, статей 2, 6 Положення „Про податок з реклами”, затвердженого рішенням Євпаторійської міської ради від 19.06.1998 № 23/3-153, а саме заниження податку з реклами у загальній сумі 14,9 грн., у тому числі: за 3 квартал 2005р. - 7,45 грн., за 4 квартал 2005р. - 7,45 грн.
Також було встановлено порушення п.п. 6.9 статті 6 Рішення Євпаторійської міської ради № 23-26/7 від 27.07.2001 ”Про терміни надання розрахунків по місцевим податкам та зборам” та п.п. 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181, а саме до податкової інспекції не представлені розрахунки податку з реклами у терміни здачі щоквартально.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
З акту перевірки вбачається, що позивач на території міста Євпаторії (кут пересічення проспектів Перемоги/Леніна, вул. Сімферопольська, вул. Чапаєва, вул. Ескадронна) розміщує рекламні споруди (щити), на які у 2004 році надані паспорта. Загальна площа розміщення 38,2 кв.м, загальна площа рекламного полотна 68,4 кв.м., однак щоквартальні податкові декларації з податку з реклами за період 2003-2005 роки позивач до податкового органу не надавав і податок з реклами не сплачував: за 3 квартал 2005р. - 7,45 грн., за 4 квартал 2005р. - 7,45 грн. (а.с. 39-40 ).
Позивач не оспорює того факту, що у 2004 і 2005 роках замовляв товариству з обмеженою відповідальністю „КРИП” розміщення у місті Євпаторія реклами банку, що підтверджується письмовими доказами, зокрема, договорами (а.с. 51-54).
Тобто відповідно до статті 1 Закону України „Про рекламу” (у редакції Закону України N1121-IV від 11 липня 2003 року, зі змінами) позивач є рекламодавцем, а розповсюджувачем реклами є товариство з обмеженою відповідальністю „КРИП”, тому що це товариство здійснювало розповсюдження реклами.
Згідно зі статтями 15, 17 Закону України "Про систему оподаткування" (у редакції Закону України №77\97-ВР від 18 лютого 1997 року, зі змінами на час оподаткування) сплата податків провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. До місцевих податків належить податок з реклами, механізм справляння та порядок сплати якого встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.
Загальні норми щодо оподаткування податком з реклами встановлені статтею 11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" N56-93 від 20 травня 1993 року (зі змінами).
Відповідно до цієї норми визначено: 1) об'єкт оподаткування (вартість послуг за встановлення та розміщення реклами, при цьому податок сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою рекламних щитів, інших технічних засобів, майна: на вулицях та в інших місцях), 2) платники податку (юридичні особи та громадяни), 3) граничні розміри ставок податку з реклами (0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час), 4) строк сплати податку (під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами).
Статтею 18 Декрету органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати і визначати порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
З пункту 6 Положення про податок з реклами, затвердженого рішенням Євпаторійської місцевої Ради від 19.06.1998, слідує, що рекламодавець (у справжній справі - позивач) сплачував у вартості замовлених послуг окремим рядком податок з реклами, а розповсюджувач реклами (у даній справі - товариство з обмеженою відповідальністю „КРИП”), який є рекламним агентом цей податок зобов’язаний перерахувати до бюджету не пізніше 15 числа наступного місяця. Обов’язок щоквартально надавати до податкового органу розрахунки сплати податку також покладено на рекламні агентства (розповсюджувача реклами).
Крім того, статтею 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено перелік банківських операцій, які банки мають право здійснювати на підставі банківських ліцензій. Надання послуг з виготовлення та розповсюдження реклами не належить до сфери діяльності банківських установ та не передбачено банківською ліцензією.
Таким чином, позивач не є платником податку з реклами, а тому донарахування податковим органом позивачу цього податку є незаконним.
Також є помилковим застосування податковим органом Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Євпаторії, затвердженого рішенням Євпаторійської міської Ради №39/1 від 25.01.2002, оскільки цей акт регулює інші взаємовідносини, а не порядок уплати податку.
Враховуючи, що Кримська республіканська філія Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" за визначенням не є платником податку з реклами, то відповідно відсутні підстави для подання розрахунку податку з реклами.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2006 у справі № 2-27/9784-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді