ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

31 січня 2007 р.

№ 2-6/12683-2006

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного вищого навчального закладу “Кримський інституту економіки та господарського права”, м. Сімферополь

на постанову

від 11.10.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду

№ 2-6/12683-2006 Автономної Республіки Крим

за  позовом

Одеської національної юридичної академії, м. Одеса

до 3-я особа

Приватного вищого навчального закладу “Кримський інституту економіки та господарського права”, м. Сімферополь Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад “Сімферопольське вище професійне училище сфери обслуговування і будівництва!, м. Сімферополь

про зустрічний позов до про

усунення перешкод у користуванні приміщеннями та виселення Приватного вищого навчального закладу “Кримський інституту економіки та господарського права”, м. Сімферополь Одеської національної юридичної академії, м. Одеса визнання недійсним договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача      - Бедний О.І.

від відповідача  - Дудко О.М., Кочетков О.А.

ВСТАНОВИВ:

Одеською національною юридичною академією заявлено позов до Приватного вищого навчального закладу “Кримський інститут економіки та господарського права” про усуненні перешкод у користування майном.

Відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди від 01.07.2000.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2006, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2006, позов Одеської національної юридичної академії задоволено. Зобов’язано Приватний вищий навчальний заклад “Кримський інститут  економіки та господарського права” не чинити перешкод у користуванні орендованими службовими приміщеннями другого поверху площею 304,0 м2 та підсобними приміщеннями на території господарського двору площею 125,0 м2 по вул. Желябова, 17 у                                 м. Сімферополі, а також звільнити зазначені приміщення.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у справі рішеннями Приватний вищий навчальний заклад “Кримський інститут економіки та господарського права” у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить скасувати рішення суду від 30.08.2006 та постанову апеляційного суду від 11.10.2006, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом  норм матеріального та процесуального права, зокрема норм Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, які визначають поняття орендних відносин, встановлюють порядок та  процедуру укладення договору, порядок його розірвання або припинення.

На думку скаржника судами порушено вимоги ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, не залучено до участі у справі Міністерство освіти та науки Автономної Республіки Крим.

Грубим порушенням процесуального права, вважає скаржник, є те, що суд взагалі прийняв та розглянув заяву Одеської національної юридичної академії, яка не виконала вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України і не довела належним чином те, що вона є суб’єктом орендних правовідносин. Порушенням положень ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, вважає скаржник, винесення ухвали судом про забезпечення позовних вимог шляхом заборони відповідачеві у користування об’єкту оренди.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що Міністерством освіти АР Крим (орендодавець) та Кримським інститутом економіки і господарського права (орендар)  10.02.97 укладено договір оренди приміщень по вулиці  Желябова, 17 і прилеглої  території.

Склад об’єкту оренди визначено в акті передачі майна в оренду від 14.02.1997 з додатком № 1.

Між Кримським інститутом економіки і господарського права і ПТУ-15, в даний час –Кримський республіканський професійно-технічний учбовий заклад “Сімферопольське вище професійне училище сфери обслуговування і будівництва” на балансі якого знаходяться приміщення по вул. Желябова, 17  27.06.2000  укладено угоду про повернення орендодавцю приміщень другого поверху площею 304 м2 і господарського двору площею 125 м2.

Одеською юридичною академією (орендар) та Кримським республіканським професійно-технічним учбовим закладом “Сімферопольське вище професійне училище сфери обслуговування і будівництва” укладено 01.07.2000 договір оренди нерухомого майна –приміщень другого поверху площею 304 м2 і підсобних приміщень господарського двору площею 125 м2 по вул. Желябова, 17 в м. Сімферополі. Передача майна в оренду погоджена з Фондом державного майна Автономної Республіки Крим, оскільки майно є власністю Автономної Республіки Крим. Передача майна  в оренду здійснена балансоутримувачем за  актом приймання-передачі від 01.07.2000.

Як вбачається з матеріалів справи, до 2006 року сторони господарського спору користувалися орендованими приміщеннями по              вул. Желябова, 17, виконуючи кожна свої обов’язки орендаря.

У 2006 році між сторонами виник спір з приводу користування орендованими приміщеннями, який і став предметом розгляду даної справи.

Відповідач стверджував, що угода від 27.06.2000 укладена від його імені ректором Пановою Н.М. є недійсною, оскільки вказана особа на той час не була ректором і не мала відповідних повноважень, а тому і договір оренди від 01.07.2000 відповідач вважає недійсним, про що і було заявлено зустрічний позов.

З’ясовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом суд встановив, що наказом Кримського інституту економіки і  господарського права від 21.04.1999 № 20-к  ректор інституту Панова Н.М. 21.04.1999 звільнена з посади за власним бажанням з 21.04.1999 і прийнята на цю ж посаду ректора за сумісництвом з 22.04.1999.

Доказів про те, що посаду ректора інституту у спірний період обіймала інша особа, суду відповідачем не надано.

Посилання відповідача на протокол зборів засновників інституту від 24.02.2000, рішенням яких ректору інституту було заборонено відчужувати без згоди засновників будь-яке майно інституту, в тому числі і орендоване, досліджені судом і відхилені, як необгрунтовані, а тому додаткова оцінка цих обставин не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були  встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає юридичну оцінку, дану місцевим та апеляційним судами обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий                                                                                Л.Невдашенко

Судді:                                                                                           М.Михайлюк

                                                                                                      Н.Дунаєвськ