ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 р. |
№ 2-20/14173-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Хандуріна М.І., -головуючого, |
|
Панової І.Ю., |
|
Удовиченка О.С., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги |
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, |
на рішення |
господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2006 року |
у справі |
№ 2-20/14173-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим |
за заявою |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 |
до |
Багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу "Саки", |
3-я особа: |
Євпаторійське МБТІ, |
про |
визнання недійсним договору, |
за участю представників сторін:
БСК "Саки" -Головачов В.Д. (дов. від 08.06.2006 № 20/71-18),
Гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_7 (дов. від 26.01.2007),
встановив:
У липні 2006 року позивач -суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_6пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу "Саки", 3-особа: Євпаторійське МБТІ, про визнання дійсним договору купівлі-продажу.
Вказував, що 05.04.2006 р. між ним та БСК "Саки" був укладений договір купівлі-продажу групи інвентарних об'єктів колишнього тепличного комплексу БСК "Саки", розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Оскільки БСК "Саки" ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору просив суд відповідно до ст. 220 ЦК України визнати дійсним договорі купівлі-продажу від 05.04.2006 р. та визнати право власності на групу інвентарних об'єктів згідно переліку.
Рішенням господарського суду автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2006 р. (суддя Луцяк М.І.) позов задоволено.
Постановлено визнати дійсним договір купівлі-продажу від 05.04.2006 р., укладений між БСП "Саки" та СПД ОСОБА_6
Визнати за СПД ОСОБА_6 право власності га групу інвентарних об'єктів колишнього тепличного комплексу БСК "Саки" згідно переліку.
Судове рішення мотивоване досягненням згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме щодо об'єкту продажу, його вартості, відповідних строків, а також виконанням сторонами зобов'язань в частині оплати вартості майна, його передачі, що дає підстави визнати дійсним даний договір та право власності позивача на зазначене майно.
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вказане рішення звернулася ОСОБА_1, яка просить скасувати рішення суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що оскаржуване рішення стосується її прав та обов'язків стосовно об'єкта купівлі-продажу договору від 05.04.2006 р., в той час як до участі у справі її залучено не було.
З касаційною скаргою на рішення господарського суду автономної Республіки Крим звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які також просять скасувати рішення суду та направити справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки прийняте рішення стосується їх прав та обов'язків, однак до участі у справі їх залучено не було. Вказують, що суд визнав право власності на об'єкти нерухомого майна, які були передані їм як співвласникам майнових паїв КСП "Саки", реорганізованого в 2001 році у БСК "Саки".
Стаття 107 ГПК України передбачає право на звернення з касаційною скаргою у справі сторін, а також осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.
Заслухавши суддю -доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду - скасування з передачею справи на новий судовий розгляд до місцевого суду, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення місцевого суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, СПД ОСОБА_6 звернувшись до суду із позовною заявою, посилався на відмову БСК "Саки" від нотаріального посвідчення договору. Підставою для відмовили слугувало те, що Євпаторійськом МБРТІ не було надано відповіді на запит щодо наявності або відсутності реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості, що є предметом спірного договору купівлі-продажу.
Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив з того, що сторони досягли згоди щодо об'єкту продажу, його вартості, відповідних строків, матеріалами справи підтверджується виконання сторонами зобов'язань в частині оплати вартості майна, його передачі, що є підставою для визнання договору дійсним та визнання права власності на майно за договором.
Однак з даним висновком в повній мірі погодитися не можна.
Звертаючись з касаційними скаргами, скаржники доводять, що рішення у справі стосується їх прав та обов'язків, оскільки відповідно до протоколу зборів співвласників КСП "Саки" від 17.12.2001 р. по Акту приймання-передачі від 17.12.2001 р. (додані до касаційної скарги), їм, в числі 201 членів КСП "Саки", було передано майно право власності на частину якого рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2006 у даній справі було визнано за СПД ОСОБА_6
При цьому вказують, що 26.05.2006 р. звернулися до Сакського міськрайонного суду з позовною заявою до БСК "Саки" про визнання права загальної дольової власності. Ухвалою Сакського міськрайонного суду від 16.06.2006 р. у справі № 2-2626/06 у порядку забезпечення позову накладено арешт на майно відповідача (ухвала долучена до матеріалів скарги).
ОСОБА_1, звернувшись із касаційною скаргою, стверджує, що рішенням Сакського міськрайонного суду АРК від 29.11.2004 у справі № 2-5/5981/04 договір купівлі-продажу від 23.02.2003 р. майна, розташованого на території теплиць БСК "Саки" по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та БСК "Саки", визнано дійсним. За ОСОБА_1 визнано право власності на майно -58/100 часток цілісного комплексу, серед якого значиться колишня механічна майстерня та будівля ремонтного цеху. Право власності ОСОБА_1 зареєстровано Євпаторійським БТІ, реєстраційний № НОМЕР_1 та підтверджується витягом із реєстру прав власності на нерухоме майно за № НОМЕР_2 від 09.09.2005 р.(додано до касаційної скарги).
Крім того, посилаючись на Державний акт серії КМ № НОМЕР_3, виданий Сакською районною державною адміністрацією 20.11.2003 р., стверджує права право власності на земельну ділянку площею 0,1890 га, на якій знаходиться вказаний об'єкт.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності СПД ОСОБА_6 на групу інвентарних об'єктів колишнього тепличного комплексу БСК "Саки", судом першої інстанції не з'ясовано всіх обставин справи, не встановлено дійсних прав та обов'язків сторін, не з'ясовано кому належить право власності на вказане у судовому рішенні майно, не перевірено наявність або відсутність реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості, що є предметом спірного договору купівлі-продажу, у Євпаторійській МБРТІ, прав власності щодо земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно, що є суттєвими обставинами, зважаючи на предмет спору -визнання права власності.
Колегія суддів вважає, що ці факти могли бути встановлені судом першої інстанції, якщо б до участі у справі було залучено скаржників.
Проте, суд на зазначене уваги не звернув, а тому прийняв рішенням, яке стосується прав і обов'язків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 При цьому вказані особи не були залучені до участі у справі, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України є порушенням норм процесуального права та в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо таке рішення стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Оскільки право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин та залучення до участі у справі всіх осіб, прав і обов'язків яких стосуються спірні правовідносини.
У випадку ж встановлення місцевим господарським судом, що спірні правовідносини стосується прав та обов'язків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які не являються суб'єктами підприємницької діяльності, то суд повинен згідно ГПК України визначитись з питанням залучення їх до участі у справі та підвідомчості даного спору.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2006 року у справі № 2-20/14173-2006 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий: М.І. Хандурін
Судді: І.Ю. Панова
О.С.Удовиченко