ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                        Хандуріна М.І.  - головуючий,

Панової І.Ю.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенмарк" на рішення від 07 липня 2006 року у справі № 16/153  господарського суду Івано-Франківської області за позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства "Коломийська гардинна фабрика" про визнання права власності, арбітражний керуючий ОСОБА_2,

за участю представників:

ПП ОСОБА_1 -ОСОБА_3 (дов. від 02.02.07),

ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика" -ОСОБА_4 (ліквідатор),

ТОВ "Тенмарк"- Борис Л.Д. (дов. від 02.08.06);

В С Т А Н О В И В:

У  червні  2006 року позивач -Приватний підприємець ОСОБА_1пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Коломийська гардинна фабрика" про визнання його власником нерухомого майна,  а саме: теплиці, загальною площею 124 кв.м.; допоміжних складів загальною площею 62,8 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1; приміщення підкачуючої станції площею 22 кв.м. по АДРЕСА_2, приміщення підкачуючої станції площею 49 кв.м. по АДРЕСА_3; автозаправної станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; залізобетонного резервуару на 100 м/куб в кількості 1 шт.; залізобетонного резервуару на 500 м/куб. в кількості 2 шт.

Вказував, що вказане майно було придбане ним у відповідача, що підтверджується актами прийому-передачі нежитлових споруд, документами про сплату  грошових коштів та актом звірки взаємних рахунків між сторонами.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07 липня  2006 року (суддя Калашник В.О.) позов задоволено.

Постановлено визнати за  Приватним підприємцем ОСОБА_1право власності на обёєкти нерухомого майна, придбаного у ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика":

1.          Теплиці, загальною площею 124 кв.м.;

2.          Допоміжні склади, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1

3.          Приміщення підкачуючої станції, площею 22 кв.м., яке знаходиться у АДРЕСА_2

4.          Приміщення підкачуючої станції, площею 49 кв.м., яке знаходиться уАДРЕСА_3

5.          Автозаправної  станції, яка знаходиться у АДРЕСА_1;

6.          Резервуар залізобетонний, ємкістю 100 м. куб. -1 шт.;

7.          Резервуар залізобетонний, ємкістю 500 м. куб. -2 шт.

Рішення мотивоване тим, що право власності позивача на об'єкти нерухомого майна, придбаного у відповідача, не визнано іншою особою, а саме Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, а належних документів, якими б засвідчувалось зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу у позивача немає, а тому відповідно до положень  ст. 392 ЦК України суд  задовольнив позовні вимоги.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вказане рішення звернулося ТОВ Тенмар", яке просить  рішення господарського суду Івано-Франківської скасувати та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення норм процесуального та матеріального права, оскільки  прийняте рішення стосується прав та обов'язків ТОВ "Тенрамк", яке до участі у справі залучено не було.

Заслухавши суддю -доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга   підлягає задоволенню, а рішення суду - скасування з передачею справи на новий судовий розгляд до місцевого суду, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Рішення місцевого суду  не відповідає зазначеним вимогам, оскільки  не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України право касаційного оскарження надано, зокрема, особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується  їх прав та обов'язків.

Відповідно до статей  111⁹, 111¹⁰ цього ж Кодексу касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов'язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків такої особи.

Так, задовольняючи вимоги позивача про визнання  за Приватним підприємцем ОСОБА_1 права власності на вищевказане нерухоме майно, придбане ПП ОСОБА_1 і ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика", місцевий господарський суд виходив з того, що  зазначене майно є добросовісно набуте позивачем, оскільки було передано позивачу згідно актів прийому-передачі від 25.06.2004 на підставі накладних № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, накладної № НОМЕР_4 В свою чергу позивачем за придбане майно було проведено оплату готівкою в сумі 22 436,00 грн. на підставі прибуткових касових ордерів НОМЕР_5, НОМЕР_6

Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації   було вказано про неможливість виготовлення технічної документації без погодження з ліквідаційною комісією ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика".

Ліквідатором ЗАТ "Коломиська гардинна фабрика"  встановлено, що на підставі накладних по актах прийому-передачі документально підтверджено придбання вище перелічених об'єктів до початку провадження у справі про банкрутство, а тому немає підстав для заперечення права власності позивача на вказане майно.

При цьому суд керувався положеннями ст. 392 ЦК України, якою встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також уразі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ТОВ "Тенмарк", заперечуючи проти рішення господарського суду, вказує, що 21.12.2004 р. ТОВ "Тенмарк" на підставі договору купівлі-продажу обладнання НОМЕР_7 придбало у ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика" обладнання згідно переліку, вказаного в акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору. Серед придбаного обладнання є резервуари залізобетонні ємкістю 100 м. куб. у кількості 1 шт. та ємкістю 500 м. куб. у кількості 2 шт. Факт передачі придбаного майна на підставі договору купівлі-продажу НОМЕР_7 підтверджується актом приймання-передачі. Таким чином, скаржник вказує, що  судом визнано право власності за ПП ОСОБА_1 на резервуари залізобетонні, які є власністю ТОВ "Тенрмарк" (договір  та акти прийому-передачі додано до матеріалів касаційної скарги).

На думку касатора, ці факти могли бути встановлені судом першої інстанції, якщо б його було залучено до участі у справі.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення від 07.07.2006 господарського суду Івано-Франківської області прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки стосується майнових прав і обов'язків  ТОВ "Тенрмарк", яке до участі у розгляді справи  залучено не було, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи, враховуючи положення ст. 111¹² ГПК України стосовно обов'язковості вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції, суду належить врахувати вищенаведене, розглянути питання про участь у справі ТОВ "Тенрмарк", повно та об'єктивно дослідити й оцінити надані докази, встановити дійсні права й обов'язки сторін, і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ - 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                      ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Тенрмарк" задовольнити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07 липня 2006 року у справі № 16/153  скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий:                                                                      М.І. Хандурін

Судді:                                                                                      І.Ю. Панова

                                                                                          О.С. Удовиченко