Справа №2- 996 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 березня 2008 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді-     Шереметьєвої Л.А.

при секретарі-     Волковій В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Солом"янської районної в м. Києві ради про визнання права власності на самочинне будівництво,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визнати за нею право власності на самочинно збудований її батьками в 1955 році житловий будинок АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці розміром 2147кв.м. ,та складається з житлового будинку під літ.»А», гаражу під літ.»Г», вбиральні під літ.»Е».

Посилається в позові на те, що її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в 1955 році побудували житловий будинок по АДРЕСА_1

5.10.1956 року на земельну ділянку розміром 2147кв.м., на якій був побудований будинок, був складений схематичний план. Земельна ділянка була придбана у власність її дідусем ОСОБА_5 ще до Жовтневої революції, а під час війни всі документи на неї були втрачені.

Будинок батьками в експлуатацію зданий не був, хоча вони постійно проживали в ньому, вона також з моменту народження проживає в будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько, а в 1990 році мати. Ще за життя матері вони намагалися ввести будинок в експлуатацію та оформити спадщину після смерті батька, однак в зв»язку з відсутністю правовстановчого документу на нього їм в цьому було відмовлено.

Виходячи з того, що іншим шляхом вирішити дане питання вона не може, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час розгляду справи сповіщався належним чином. Просить розглядати справу в його відсутності, проти позову не заперечує.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Встановлено, що 1955 році батьками позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був побудований житловий будинок АДРЕСА_1, та розташований на земельній ділянці розміром 2147кв.м.

Згідно з технічним паспортом від 9.10.2007 року будинок має розмір 75,7кв.м., на земельній ділянці також розташовані гараж під літ.»Г» та вбиральня під літ.»Е».

5.10.1956 року на земельну ділянку розміром 2147кв.м., на якій був побудований будинок, був складений схематичний план, а також поповерховий план на будинок.

/а.с.5-7/

Встановлено, що після закінчення будівництва будинок в експлуататацію зданий не був і до цього часу по БТІ м. Києва значиться самочинним будівництвом.

З довідки ДНЕЖ-913 вбачається, що згідно з записами в будинковій книзі громадян, що проживають в приватному будинку АДРЕСА_1 була прописана мати позивачки ОСОБА_6 з 21.07.1946 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.

/а.с.8/

Відповідно до ст.529 ЦК України 1963 року, який діяв на час смерті батьків позивачки, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти,дружина і батьки померлого.

Позивачка суду пояснила, що інших спадкоємців першої черги після смерті її батьків нема.

Відповідно до ч.1 та 5 ст.376 ЦК України жилий будинок, зведений без відповідного дозволу, є самочинним будівництвом.

На вимогу власника /землекористувача/земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Встановлено, що будинок батьками позивачки завершено будівництвом на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні і їх право на неї ніким не оспорювалося і не оспорюється в даний час.

Крім того, виходячи з викладених вище обставин, відсутність інших спадкоємців після смерті батьків позивачки, суд вважає, що право на вказаний самочинно збудований житловий будинок має бути визнано за позивачкою, як спадкоємицею забудовників-її батьків.

Відповідно до ч.4 ст.3 76 ЦК України якщо власник/користувач/ земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила/здійснює/ самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила/здійснює/самочинне будівництво, або за її рахунок.

Виходячи з викладеного вище, а також того, що самочинно збудований батьками позивачки будинок не порушує прав інших осіб, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог та їх задоволення.

Керуючись ст.529 ЦК України 1963 року,ст.376 ЦК України,ст.ст.57-60, 209,212-214 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудований житловий будинок по АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.