Справа № 1-23 2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2008 р. Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Семенюк І.М.

при секретарі Подейко Т.С.

з участю адвоката ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп справу про обвинувачення :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

народився в с Красне Бахчського району Чернігівської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого , не працюючого, на час скоєння злочину проживав в на АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, раніше не судимого, -в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 19 жовтня 2007 року приблизно о 9 годині скоїв умисне легке тілесне ушкодження.

Злочин скоєно за наступних обставин.

ОСОБА_3 19 жовтня 2007 року приблизно о 9 годині прийшов до господарства своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , що за адресою АДРЕСА_2 забрати деякі речі. На відмову ОСОБА_3 віддати йому сокиру, він вдарив її кулаком у нижню частину обличчя зліва. Від отриманого удару ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження ушкодження. З приводу фізичного насильства з боку її колишнього чоловіка ОСОБА_2 Подала заяву у міліцію і пройшла медичне обстеження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи на час обстеження у потерпілої ОСОБА_2 мали місце синець внутрішньої поверхні нижньої губи, дане тілесне ушкодження відносить до легких тілесних ушкоджень і могли утворитися при обставинах , вказаних потерпілою.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе не визнав і показав, що він дійсно 19 жовтня 2007 року приблизно о 9 годині прийшов до господарства своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , що за адресою АДРЕСА_2, але не до неї, а до дитини. Тілесних ушкоджень їй не наносив.

Не визнання своєї вини підсудним судом розцінюється як спосіб захисту, а його винність доводиться наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_3. вона з ним фактично не проживає. Однак з дитиною підсудний спілкується і 19 жовтня 2007 року він прийшов до її помешкання , що на АДРЕСА_2 забрати деякі речі. До цього часу він забрав у неї вже всі речі, а тому вона сказала, що не віддасть йому нічого після цього він її вдарив у нижню частину обличчя. їй було дуже боляче. Вона зателефонувала в міліцію, але ОСОБА_3 втік. Потім вона подала заяву в міліцію і пройшла у лікаря медичне обстеження в той же день. Раніше в них виникали сварки,

підсудний ображав її і застосовував фізичну силу. Вона та її діти бояться ОСОБА_3 Через отримані ушкодження та біль від удару вона втратилі спокій, перебуває у постійному страху. На лікування нею було витрачено певні кошти. Враховуючи свої нервові потрясіння просить стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 1000 гривень та 500 гривень за отриману юридичну допомогу. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Крім показань потерпілої, вина ОСОБА_3 доводиться матеріалами перевірки службі ДІМ, що саме 19 жовтня 2007 року між потерпілою та підсудним відбулася сварка і з цього приводу потерпіла подала відповідну заяву (а.с 13-20), та висновком експертизи, з якого вбачається, що на час обстеження у потерпілої ОСОБА_2 мали місце синець внутрішньої поверхні нижньої губи, дане тілесне ушкодження відносить до легких тілесних ушкоджень і могли утворитися при обставинах , вказаних потерпілою.

Таким чином, винність підсудного повністю доведена і дії його суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України , умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне ОСОБА_2 19 жовтня 2007 року.

При призначенні покарання суд обставин, які обтяжують покарання не знаходить, обставиною, яка пом»якшує покарання, суд визнає те, підсудний раніше не судимий. Крім того судом враховується, що підсудний не працює, а тому вважає за доцільне і достатнім для попередження нових злочинів , призначити йому покарання в вигляді громадських робіт.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України підлягає задоволенню вимога потерпілої про стягнення на її користь моральної шкоди з урахуванням принципів розумності та справедливості в розмірі 300 ( триста ) гривень та вимога про оплату послуг представника в розмірі фактичних затрат, що підверджується відповідною розпискою, в сумі 500 гривень

Керуючись ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 (триста) гривень і відшкодування витрат на оплату адвоката в розмірі 500 гривень.

Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний судпротягом 15 діб з моменту проголошення вироку.