ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.2009  року                                                            Справа № 16/232

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                              Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Баннової Т.М.

                                                  Парамонової Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Антонової І.В.

та представників сторін:

від заявника                                        - повноважний та компетентний представник не

                                                      прибув;

від позивача                                        - Шинкарьова О.А., довіреність № 01/03-

10/5561/0/2-08 від 30.07.08, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи Управління нерухомим майном Луганської міської ради;

від відповідача                             - Андраханов В.І., довіреність № 27 від 02.04.09;

                                                  - Хатнюк О.О., довіреність № б/н,  від 20.11.08, 

розглянувши у відкритому

судовому засіданні         

апеляційну скаргу                               Луганської міської ради, м. Луганськ

на рішення         

господарського суду           Луганської області

від                                                   27.02.09 (підписано 04.03.09)

у справі                                        № 16/232 (суддя Шеліхіна Р.М.)

за позовом                                        Прокурора м. Луганська

в інтересах держави

в особі                                        Луганської міської ради, м. Луганськ

до відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Базальт”, м. Луганськ

про                                                   стягнення  11557 грн. 39 коп.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Луганська звернувся  до господарського суду Луганської області  в інтересах держави  в особі Луганської міської ради м. Луганськ (далі за текстом -Луганська міська рада, позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Базальт”, м. Луганськ (далі за текстом - ТОВ „Базальт”, відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 10849 грн. 45 коп. та пені в розмірі              707 грн. 94 коп. Всього: 11557 грн. 39 коп.

Заявою від 24.11.08 № 25/08 прокурор м. Луганська відмовився від позову в інтересах держави в особі Луганської  міської ради. Ухвалою від 24.11.08 господарський суд Луганської області прийняв дану заяву прокурора.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.02.09 у задоволенні позову було відмовлено. Дане судове рішення мотивовано ст. ст. 13, 14, 19 Конституції України; ст. 290  Господарського кодексу України; ст. ст. 12, 83 Земельного кодексу України; ст. ст. 2, 5, 13, 14, 15  Закону України „Про плату за землю”; ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”; ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами”;  ст. 21 Закону України „Про оренду землі”; умовами договору оренди землі ВВЕ                        № 065694-065695 від 01.06.04.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Луганська міська рада звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 01/03-11/1340/0/2-09 від 12.03.09, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі № 16/232 від 27.02.09 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Луганської міської ради до ТОВ „Базальт” задовольнити.

Позивач вважає, що рішення господарського суду Луганської області було прийнято з порушенням та неправильним  застосуванням  норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх апеляційних вимог Луганська  міська рада вказує на те, що при прийнятті рішення від 27.02.09 господарським судом було не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи; що  рішення було прийнято з тенденцією однобічного та неповного розгляду  справи та не було прийнято до уваги існування рішення Луганської міської ради від 28.12.07 № 28/10.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.03.09 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Семендяєва І.В., судді - Баннова Т.М., Парамонова Т.Ф.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 16.03.09 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача.

Справу було призначено на 02.04.09.

Постанова приймається 02.04.09.

Представником відповідача до канцелярії Луганського апеляційного господарського суду 31.03.09 було здано заперечення б/н від 30.03.09 на апеляційну скаргу Луганської міської ради, яким  він вважає, що вимоги Луганської міської ради щодо стягнення з ТОВ „Базальт” заборгованості з орендної плати безпідставні, а рішення господарського суду  Луганської області від 27.02.09 по справі № 16/232 прийнято з дотриманням  норм матеріального та процесуального законодавства, а тому, відповідач просить апеляційну скаргу Луганської міської ради залишити без задоволення, а вищевказане рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок господарського суду Луганської області про безпідставність позовних вимог прокурора м. Луганська  в інтересах держави  в особі Луганської міської ради  до ТОВ „Базальт” про  стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 11557 грн. 39 коп. є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству.

Підставою своїх позовних вимог прокурор м. Луганська визначив невиконання  відповідачем укладеного між сторонами договору оренди ВВЕ № 065694-065695 від 01.06.04, який був зареєстрований за № 5053 від 25.06.04, згідно з яким позивач передав відповідачу в оренду  земельну ділянку загальною площею 0,3785 га під будівництво та розміщення магазину та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт), яка знаходиться за  адресою: м. Луганськ, вул. Градусова (в районі будинку № 8 (вісім)) (а. с. 8-11).

Згідно п. 4.1 зазначеного  договору, відповідач зобов'язався сплачувати за користування земельною ділянкою річну плату в розмірі земельного податку  з коефіцієнтом 2,5 щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним  днем звітного (податкового) місяця (п. 4.5 договору).

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції  взяв до уваги той  факт, що у п. 2.3 договору визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки в сумі 999599 грн., яка у подальшому не була змінена (узгоджена) сторонами в установленому порядку. Заявником позову  у розрахунку заявленої до стягнення  заборгованості (а. с. 7) безпідставно визначена орендна плата, обчислена з урахуванням нового розміру грошової оцінки землі - земельної ділянки, яка знаходиться в орендному користуванні відповідача.

Взаємовідносини сторін регулюються Земельним кодексом України, Законом України „Про плату за землю”, Законом України „Про оренду землі” та іншими законодавчими актами.

Відповідно ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання  землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного  податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За правилами ст. ст. 5, 15 Закону України „Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідно до преамбули Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.00 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -Закон України № 2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів (обов'язкових  платежів).

Ст. ст. 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, -договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. 

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 22 Закону „Про оренду землі” орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

З аналізу викладених законодавчих норм, які регулюють сплату орендної плати за землю, вбачається обов'язковість здійснення орендної плати виключно на умовах, узгоджених сторонами договору оренди землі, а будь-які зміни орендної плати у грошовому виразі вимагають погодження сторін, а в разі недосягнення згоди з цього приводу в судовому порядку, як це передбачено ст. ст. 23, 30 Закону України „Про оренду землі”.

Як свідчать матеріали справи, п. 2.3 спірного договору  оренди землі, в якому визначена грошова оцінка земельної ділянки, не був змінений сторонами.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна заборгованість виникла внаслідок зміни нормативної грошової ставки землі, не приймаються до уваги, оскільки редакція          п. 4.1 договору не містить  грошового виразу орендної плати і  зазначений пункт договору без зміни п. 2.3 договору не може бути підставою для розрахунку заборгованості. Сам розрахунок орендної плати, проведений відповідачем, позивач не оспорив.

Відповідно п. 2.1.4 п. 2.1 ст.  2 Закону України № 2181 податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових  фондів. Як свідчать матеріали справи, заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою відповідач не має.

Отже є недоведеними позивачем обставини несплати відповідачем орендної плати відповідно до умов укладеного сторонами договору, та безпідставне визначення ним спірної заборгованості на підставі власного рішення від 28.12.07 № 28/10, а не узгоджених сторонами умов з внесенням відповідних змін до договору.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.02.09 по справі № 14/129.

Інші доводи апеляційної скарги відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Таким чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Оскільки заявник апеляційної скарги, Луганська міська рада, є органом місцевого самоврядування, ч. 3 п. 11 ст. 4  Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 „Про державне мито” він звільнений від сплати державного мита, а тому, питання про розподіл державного мита за апеляційною скаргою відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України не розглядається.

Керуючись ст. ст. 43, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Луганської міської ради, м. Луганськ № 01/03-11/1340/0/2-09 від 12.03.09 на рішення господарського суду Луганської області від 27.02.09 по справі          №  16/232 залишити без задоволення.

2. Рішення  господарського суду Луганської області від 27.02.09 у справі                    № 16/232  залишити без змін.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                            І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                 Т.М. Баннова

  Суддя                                                                                Т.Ф. Парамонова