ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2009 року Справа№ 6/24-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Джихур О.В. ( доповідач)
суддів: Лисенко О.М., Пруднікова В.В. (зміна у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 06.04.2009р. № 158)
при секретарі: Вовченко О.В.
за участю представників сторін:
позивача –не з’явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відповідача –Шкабаро Вероніка Миколаївна, дов. № б/н від 02.04.2009р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясний формат”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009 року
у справі № 6/24-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясний формат”, м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Стронг-К”, м.Дніпропетровськ
про визнання недійсною угоди
За згодою представника відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009р. (суддя Коваленко О.О.) в задоволенні позову про визнання недійсним договору № 131 від 03.10.2007р. відмовлено.
Рішення мотивовано ст.ст.267, 207 Господарського кодексу України, господарський суд прийшов до висновку, що спірний договір укладено строком на один рік до 03.03.2008р., п.9.2 договору передбачено можливість його дострокового розірвання, в зв’язку з чим підстави для визнання договору поставки недійсним через відсутність визначення строку договору відсутні.
Не погодившись з даним рішенням, позивач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права. Посилаючись на ст.180 Господарського кодексу України скаржник вказує, що при укладенні договору сторони зобов’язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, при укладенні договору сторонами не було додержано ст.180 Господарського кодексу України та ст.203 Цивільного кодексу України, в договорі № 131 від 03.10.2007р. не зазначено строк дії договору.
Позивач просить рішення суду скасувати , позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
03.10.2007р. між сторонами укладено договір поставки № 131, згідно якого ТОВ “Стронг-К” поставляє ТОВ “М’ясний формат” товар: кондитерські вироби торгової марки “Рошен”, спеції торгової марки “Мрія”, кукурудзяне масло.
Згідно п.2.1 договору поставка товару здійснюється на підставі письмової заявки покупця.
Строк дії договору не визначено.
Відповідно до п.9.2 договору сторони мають право розірвати договір, повідомивши один одного за один місяць.
Позивач, намагаючись визнати договір недійсним, посилається на ст.ст.203, 204 Цивільного кодексу України, зазначає, що за своєю правовою суттю договір № 131 від 03.10.2007р. є правочином, до змісту якого необхідно застосовувати вимоги, передбачені ст.203 Цивільного кодексу України, тобто зміст правочину не можу суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також матеріальним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з частиною другою ст.9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Відповідно до частини першої статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Особливості регулювання відносин суб’єктів господарювання за договором поставки визначаються ст.ст. 265-271 Господарського кодексу України, в тому числі й щодо строку дії договору поставки.
Частиною 1 ст.267 Господарського кодексу України встановлено, що якщо в договорі поставки строк його дії не визначений він вважається укладеним на один рік.
Крім того п.2.1 спірного договору встановлено, що поставка товару здійснюється на підставі письмового замовлення покупця, а пунктом 9.2 договору передбачена можливість дострокового розірвання договору з попередженням за один місяць протилежної сторони.
Відповідно до приписів ст.ст.626, 631, 638 Цивільного кодексу України строк договорі є істотною умовою. Не визначення істотних умов, які є обов’язковими для конкретного виду договору має наслідком визнання такого договору неукладеним.
Матеріали справи (акти звірки взаєморозрахунків, лист відповідача від 22.05.2008р. – а.с.26, 27; витратні накладні –а.с.28-41) свідчать, що сторонами виконувались умови договору поставки № 131 від 03.10.2007р., в зв’язку з чим відсутні підстави вважати вказаний договір неукладеним.
За викладених підстав не приймаються до уваги доводи скаржника.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009р. відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009р. по справі № 6/24-09 –залишити без змін; а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясний формат”, м.Дніпропетровськ –залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.
Головуючий О.В.Джихур
Судді О.М.Лисенко
В.В.Прудніков