Справа № 0413/8911/2012

2/212/543/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу, у складі головуючого судді - КУЛІГІНОЇ Т.Д., при секретарі – КОВАЛЕНКО Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який підтримав в судовому засіданні, просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою, посилаючись на те, що пішов з сім’ї, та створив нову сім’ю, і бажання повернутися до дружини не має. На утримання дитини він сплачує аліменти.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу не визнала, та просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що лише в серпні 2012 року позивач пішов з сім’ї до її колишньої подруги, і фактично вони не живуть однією сім’єю декілька місяців, і вона вважає, що позивач може повернутися в сім’ю, що вони ніколи не сварилися, що їх малолітній син потребує батьківської уваги та участі у його вихованні, і сама вона має до позивача почуття любові, бо вважає, що це його захоплення тимчасове.

Дослідивши надані суду письмові докази, вислухавши сторони, суд прийшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1І до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 заходяться у зареєстрованому шлюбі з 30.04.2004 року, який зареєстровано в Жовтневому відділі РАЦС м. Кривого Рогу, що підтверджено копією свідоцтва про одруження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до актового запису № 235.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на цей час мешкає разом з відповідачкою ОСОБА_2

На утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідачка ОСОБА_2 отримує аліменти.

З липня-серпня 2012 року сторони припинили подружні стосунки, оскільки позивач ОСОБА_1 пішов з сім’ї до іншої жінки, з якою, як він пояснив в судовому засіданні підтримує шлюбні стосунки.

Але, як встановлено в судовому засіданні, подружжя спілкується між собою, до цього часу не вирішили спір про розподіл спільного майна.

Спір про місце проживання неповнолітнього сина між подружжям не виникав.

Приймаючи до уваги те, що сторони невеликий проміжок часу проживають окремо, підтримують добрі стосунки, непереконливі мотиви припинення шлюбних стосунків, з метою зберігання сім’ї, та в інтересах неповнолітнього сина, суд вважає, що між сторонами можливо примирення.

Аналізуючи надані суду докази, в їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що в задоволені позову ОСОБА_1І до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 60 , 79, 80, 88, 212, 214, 215, 218 Цивільно-процесуального Кодексу України суд, -

В И Р I Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.

Рішення може бути оскаржена в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_4 протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ:                      КУЛІГІНА Т.Д.