Справа № 22 - 4452/2008р.                Головуючий у 1 -й інстанції: Оксюта Т.Г.

Доповідач: Кравець В.А.

Ухвала

Іменем України

13 травня 2008 року колегія судців судової палати в цивільних справах                    

Апеляційного суду м.  Києва в складі: головуючого - судці Кравець В.А. суддів- Усика Г.І., Лесько А.О. при секретарі - Козачук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом»янського районного суду м.  Києва від 20 лютого 2008 року в справі за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Солом»янського районного суду м.  Києва від 26 жовтня 2005 року по справі за позовом ВАТ «Завод «Ленінська кузня» до ОСОБА_2,  ОСОБА_1,  треті особи Орган опіки та піклування Солом»янської РДА,  ВГІРФО Солом»янського РУ ГУ МВС України у м.  Києві про виселення з гуртожитку,  -

встановила:

У березні 2004 року Акціонерне товариство «Завод «Ленінська кузня» звернулося в суд з  позовом до відповідачів про виселення з гуртожитку.

Рішенням Солом»янського районного суду м.  Києва від 26 жовтня 2005 року позов задоволено. Дане рішення набрало законної сили.

31 січня 2008 року ОСОБА_1 подала заяву про відстрочку виконання рішення суду,  посилаючись на те,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2,  вона з неповнолітніми дітьми перебуває в скрутному матеріальному становищі та вважає,  що існує загроза того,  що вони опиняться без житла,  тому просила відстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців.

Ухвалою Солом»янського районного суду м.  Києва від 20 лютого 2008 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду,  ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову ,  якою відстрочити виконання рішення про виселення без надання іншого жилого приміщення,  посилаючись на те,  що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і обґрунтованість постановленої судом ухвали,  вислухавши осіб,  що брали участь в справі,  колегія суддів приходить до висновку,  що скарга до задоволення не підлягає,  виходячи з наступного:

Відмовляючи в задоволенні заяви суд виходив з того,  що вимоги заявниці є необгрунтованими та бездоказовими.

Відповідно до  ст. . 373 ЦПК України за наявності обставин,  що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім»ї,  відсутність присудженого майна в натурі,  стихійне лихо тощо),  за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд,  який видав виконавчий документ,  у десятиденний строк

2

розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання ,  зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання,  змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно зі  ст. . 33 Закону України «Про виконавче провадження» суд за поданням державного виконавця або за заявою стягувача чи боржника вирішує питання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення за наявності обставин,  які утруднюють виконання рішення.

Рішенням Солом»янського районного суду м.  Києва від 26 жовтня 2005 року задоволено позовну заяву ВАТ «Завод «Ленінська кузня» до ОСОБА_2,  ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку.

Як вбачається з матеріалів справи,  згідно виконавчого листа № 2-169 від 05.12.2006 року Відділом державної виконавчої служби Солом»янського РУЮ у м.  Києві було відкрито виконавче провадження.

Добровільно рішення суду заявниця не виконала,  що призвело до винесення вимоги про примусове виконання рішення,  проте,  на даний час рішення так і не виконано через неможливість доступу в гуртожиток..

Між тим,  суд вірно не прийняв до уваги доводи заявниці щодо обставин ,  які утруднюють виконання рішення,  оскільки ОСОБА_1 фактично посилається на відсутність житла,  в яке вона може бути виселена.

Однак ,  як вбачається з довідки форми 3 ОСОБА_1 прописана АДРЕСА_1 в гуртожитку разом зі своїми дітьми,  тому доводи заявниці є безпідставні. Окрім того,  посилаючись на відсутність підстав до відстрочки виконання рішення ,  слід зауважити,  що відповідно до  ст. . 14 ЦПК України судові рішення,  що набрали законної сили,  обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування,  підприємств,  установ,  організацій,  посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для в відповідальності,  встановленої законом.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд вірно виходив з того,  що вимоги заявниці є необгрунтованими та бездоказовими.

Статтею 312 ЦПК України передбачені підстави скасування ухвали суду першої інстанції за умови порушення судом порядку вирішення питання та постановления ухвали з порушенням норм процесуального права.

Оскільки ухвалу суду постановлено у відповідності до вимог процесуального права,  підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст.  ст.  312-315 УПК України,  колегія суддів,  -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Солом»янського районного суду м.  Києва від 20 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох

місяців з дня набрання нею законної сили.