Справа 22ц-20674\08
Головуючий в 1 інстанції - Кулігіна Т.Д.
Категорія 5(1)
Доповідач Барильська А.П.
УХВАЛА
Іменем України
15 травня 2008 року колегія суддів судової палати по цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого: судді Ляховської І.Є.
суддів Барильської А.П., Карнаух В.В.,
при секретарі Бондаренко І.В.
за участю: позлвачкиОСОБА_1, та її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 липня 2007 року за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виключення майна із спільної сумісної власності та визнання його особистою приватною власністю, зустрічним позовом ОСОБА_3 доОСОБА_1 про виділ ідеальної долі- 1\2 частини з спільного сумісного майна подружжя та визнання права власності на частину квартири, усунення перешкод в користуванні власністю,
ВСТАНОВИЛА:
22.02.2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про виключення майна із сумісної власності подружжя та визнання його приватною власністю, просила виключити квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану на праві приватної власності в БТІ м. Кривого Рогу 29.09.1995 року на ім'я ОСОБА_1, із спільного сумісного майна, придбаного в період перебування в шлюбі з ОСОБА_3, та визнати за нею право власності на вказану квартиру.
24.11.2005 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, просив виділити йому із спільної сумісної власності подружжя 1\2 частину ( ідеальну долю) квартири АДРЕСА_1 , визнати за ним право власності на 1\2 частину вказаної квартири, а також право власності на 1\2 частину квартири за ОСОБА_1, зобов'язати відповідача не чинити йому перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 липня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виключення майна з спільної сумісної власності та визнання його особистою приватною власністю- відмовлено.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ ідеальної долі- 1\2 частини спільного сумісного майна подружжя та визнання права власності на вказану частину квартири, усунення перешкод в користуванні квартирою -задоволено.
Виділено зі спільної сумісної власності подружжя 1\2 частину квартири, що становить собою ідеальну долю, квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 , зареєстровану в реєстрі права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1, відповідно до договору купівлі- продажу, посвідченого 15 вересня 1995 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Глущенко О.А., та зареєстровано за реєстром № 1-731.
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди, які вона чинить ОСОБА_3 в користуванні власністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 державне мито в розмірі 179 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Додатковим рішенням суду від 14.02.2008 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення її позову до ОСОБА_3 та відмову в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, невірну оцінку судом наданим доказам, неповне встановлення всіх обставин по справі, а саме: суд не надав оцінки тим обставинам, що спірна квартира була придбана у вересні 1995 року на кошти її батьків - 3 000 доларів США, а вони з відповідачем лише додали 500 доларів США, які були взяті в борг, для повернення якого вона отримала 10.11.1995 року банківський кредит; суд також не врахував, що вона самостійно укладала всі договори з комунальними закладами, сплачувала заборгованість по комунальним платежам.
ОСОБА_3 заперечує проти апеляційної скарги, вважає, що рішення суду винесено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 15.04.1989 року по 29.09.2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Відповідно до договору купівлі - продажу,
посвідченому 15.09.1995 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу за реєстром № 1-73 1, позивачка ОСОБА_1 придбала АДРЕСА_1.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи та обґрунтовано виходив з того, що на час укладання договору купівлі - продажу спірної квартири, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, і спірна квартира є їх спільною сумісною власністю. Зазначений висновок суду узгоджується із ст. 22 КпШС України, який діяв на момент придбання спірної квартири та відповідно до якої, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має - рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Аналогічні положення зазначені і в ст.60 СК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано, на підставі ст.368 ЦК України визнав за сторонами право власності на 1\2 частину спірної квартири, за кожним, відмовивши позивачці в задоволені позову про виключення майна із спільної сумісної власності та визнання його особистою приватною власністю.
Доводи стосовно того, що спірна квартира придбана у вересні 1995 року на кошти батьків позивачки у розмірі 3 000 доларів США, а сторони лише додали 500 доларів США, які були взяті в борг, для повернення якого позивачка отримала 10.11.1995 року банківський кредит; не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки все майно, нажите в період шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя, а зобов'язання одного із подружжя перед третіми особами, а також кредитні зобов'язання створюють спільний обов'язок по їх поверненню і не є доказом того, що спірне майно є особистою власністю позивачки.
Укладання позивачкою договорів з комунальними закладами та сплата заборгованості по комунальним платежам, а також факт передачі позивачкою грошей при купівлі спірної квартири, на думку колегії суддів, не може бути підтвердженням того факту, що спірна квартира є особистою приватною власністю позивачки.
Згідно до ст. 24 КпШС України, який діяв на час виниклих між сторонами правовідносин, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Однак, позивачка не надала суду доказів відносно того, що спірна квартира є її особистою власністю.
Судом, також, встановлено, що позивачка чинить відповідачу перешкоди у користуванні спірною квартирою,у зв"язку з чим, колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення цієї частини позовних вимог.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що беруть участь в справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303- 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного /Суду України протягом двох місяців з моменту набрання законної сили.