Справа № 2-2063/07

Кат. 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Донецьк     26 липня 2007р.

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді     Козаченка А. В.

при секретарі     Кононенко О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Тімоті-фарм» «про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу боргу з відповідача, вказавши, що вона працювала в ПП «Тімоті-фарм» з 01. 02. 2005р., але 03. 06. 2006р. вона була звільнена зі своєї роботи. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18. 04. 2007р. було змінено наказ про звільнення, формулювання причини звільнення визнано неправильним і таким, що не відповідає чинному законодавству. На підставі цього, вона не могла працевлаштуватися та наполягає на стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 3000, 57 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18. 04. 2007р. було встановлено, що позивач працювала в ПП «Тімоті-фарм» з 01. 02. 2005р. по 03. 07. 2006р. і вона була звільнена наказом №23-к з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП, середній заробіток позивача становить 310, 94 гривень. Цим рішенням змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 і зазначено, що вважати її звільненою за ч. 3 ст. 38 КЗпП у зв'язку з порушенням власником законодавства про працю.

Згідно ст.. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ст.. 235 КЗпП, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, якщо неправильне формулювання причин звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, працівнику повинен бути сплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.

Враховуючи факти, які встановлені Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18. 04. 2007р. та повідомлення з Пролетарської районної філії Донецького міського центру занятості про неможливість працевлаштування у цей період ОСОБА_1, у суду є всі підстави для задоволення її позову. Судом перевірений розрахунок суми, яка підлягає стягненню та встановлено, що він складений відповідно до чинного законодавства України.

Від сплати судового збору суд вважає можливим звільнити відповідача на підставі ст. 82 ЦПК України..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПП «Тімоті-фарм» «про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу» - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Тімоті-фарм» на користь ОСОБА_1 3000 гривень 57 копійок.

Заяву про перегляд цього заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії до Пролетарського районного суду м. Донецька.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.