ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2009 Справа№ 32/218-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)
суддів –Чоха Л.В., Прокопенко А.Є.
при секретарі –Пруднікова Г.В.
за участю представників сторін:
позивач: не з’явився
відповідач: не з’явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.09р. у справі № 32/218-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Ізумруд” м. Кременчук
до товариства з обмеженою відповідальністю „Тріо”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 7 795,93 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Тріо” 7 795,93 грн., з яких: 5875,30 грн. складає сума заборгованості за дистриб’ютор ським договором №162, 1562,14 грн. –пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 193,99грн. –3% річних та 164,50грн. –збитки від інфляції.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009 року у справі № 32/218-08 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідачем не виконані зобов’язання з оплати вартості отриманої продукції; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; нарахування пені, інфляційних та річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання передбачене договором, укладеним між сторонами та нормами чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
При цьому скаржник посилається на неправильне визначення судом дати отримання товару та відсутність узгодженого сторонами плану поставок. За твердженням скаржника товар ним був отриманий 21.06.08р., а не 12.06.08р., як зазначено в рішенні суду, тобто, дата виникнення простроченої заборгованості по оплаті товару визначена судом невірно. Окрім того, договір між сторонами не містить інформації щодо строків поставки товарів.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, однак, не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що наявні в справі документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 09.06.08р. між ТОВ „Торговий дім „Ізумруд” (Постачальник) та ТОВ „Тріо” (Дистриб’ютор) був укладений дистриб’юторський договір за № 162, згідно якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача мінеральну воду в асортименті, а відповідач –прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Сторонами за договором були узгоджені всі істотні умови договору: ціна, умови поставки, порядок розрахунків, порядок передачі товару тощо.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 21 календарного дня з дати здійснення відповідної поставки. Дата поставки визначається датою підписання відповідної накладної на поставку товару.
На виконання договірних зобов’язань позивачем у червні 2008р. за накладними №№101845, 101847 був відвантажений відповідачу товар на загальну суму 35344,80грн.
Відповідачем отриманий товар був частково оплачений - на суму 2960,00грн., частково повернутий позивачу - на суму 26 509,50грн.; з урахуванням сум повернення та оплати заборгованість відповідача перед позивачем склала 5875,30 грн. Наявність боргу посвідчується видатковими накладними, довіреностями на отримувача товару, банківськими виписками про часткову оплату товару та актом звірки взаєморозрахунків, складеним сторонами станом на 24.09.08р. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем надано не було.
Відповідач в апеляційній скарзі не заперечує факту отримання товару та наявності заборгованості, однак, не погоджується з визначеною господарським судом датою виникнення простроченої заборгованості - 04.07.08р. та посилається на отримання спірного товару 21.06.2008р. Дане твердження скаржника спростовується товарно-транспортною накладною №000294, на підставі якої здійснювалося перевезення товару і яка містить відмітку про отримання товару 12.06.08р., скріплену підписом та печаткою підприємства-відповідача.
Будь-яких доказів щодо отримання товару 21.06.08р., як вказує скаржник, матеріали справи не містять; на вимогу суду відповідні докази відповідачем надані не були.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов’язання по оплаті отриманого товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості.
В силу ст. 625 ЦК України у випадку прострочення виконання грошового зобов’язання боржник повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми. Висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 164,50грн. та 3% річних у сумі 193,99грн. відповідає вимогам законодавства і являється правомірним.
Застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ, яка діяла в період, за який застосовується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення відповідає умовам п. 6.1 договору і узгоджується з нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст. 549 ЦК України.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання за період з 04.07.08р. по 13.11.08р. відповідає приписам ст. 232 ЦК України; позовні вимоги в даній частині правомірно задоволені господарським судом.
За вказаних обставин підстав для скасування оспорюваного рішення та відмови позивачу в задоволенні позову не убачається.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування зазначеного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009 року у справі №32/218-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тріо” без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Л. В. Чоха
А.Є.Прокопенко