ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.04.2009 Справа№ 11/24-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К. (доповідача),
суддів: Сизько І.А., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання Врона С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Синельниківська теплоізоляція”, м.Синельникове на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2009р. у справі №11/24-09
за позовом приватного підприємства „Націонал”, м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства „Синельниківська теплоізоляція”, м.Синельникове
про стягнення 91 931грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Черноморець І.В. представник, довіреність №б/н від 23.02.09р.
від відповідача: Кононович О.М. представник, довіреність №114 від 27.01.09р.
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2008 року приватне підприємство „Націонал” (далі ПП „Націонал”) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення 91 931грн. боргу, за отриманий з 04.07.2006р. по 30.09.2007р. товар, 919грн. 31коп. державного мита, 118грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відкритого акціонерного товариства „Синельниківська теплоізоляція”, м.Синельникове (далі ВАТ „Синельниківська теплоізоляція”).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2009р. по справі №11/24-09 (суддя Мельниченко І.Ф.), яке оформлене відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29.01.2009 року, стягнуто з ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” на користь ПП „Націонал” 91 931грн. основного боргу, 919грн. 31коп. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що відповідач має заборгованість перед позивачем за отриманий товар у сумі 91931грн., доказів погашення цієї заборгованості не надав, залучені відповідачем до справи видаткові накладні, якими він здійснював поставку товару та надання послуг з доставки цегли позивачу не є доказами, що підтверджують здійснення розрахунків за товар який є предметом спору, оскільки суду не надано документального підтвердження про досягнення сторонами згоди на проведення розрахунків в зазначений спосіб.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач по справі подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як суд не обґрунтовано застосував вимоги статті 530 Цивільного кодексу України, факт отримання відповідачем претензії від позивача недоведено по справі, неналежна оцінка дана акту звірки, підписаного особою, яка не була уповноважена на це відповідачем, та накладним, на яких відсутні дані про довірену особу відповідача та наявність у неї повноважень, просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №11/24-09 та прийняти нове, яким відмовити ПП „Націонал” у позові.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2009 року, прийнято до розгляду апеляційну скаргу ВАТ „Синельниківська теплоізоляція”, розгляд справи призначено на 16.03.2009 року.
11.03.2009р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшли: заява від імені сторін про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі; мирова угода яка складена між приватним підприємством „Націонал”, м.Дніпропетровськ та відкритим акціонерним товариством „Синельниківська теплоізоляція”, м.Синельникове.
В судовому засіданні 16 березня 2009р. було оголошено перерву до 17 березня 2009р.
17 березня 2009р. від відповідача надійшов лист про затвердження апеляційним судом мирової угоди.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2009р. розгляд справи було відкладено на 01.04.2009р.
Розпорядженням заступника голови суду від 01.04.2009р. в зв’язку з хворобою судді Кузнецової І.Л. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий Шуба І.К (доповідач) судді Верхогляд Т.А., Сизько І.А.
В судовому засіданні 01 квітня 2009р. оголошено перерву до 02.квітня 2009р.
02 квітня 2009р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла заява від відповідача про затвердження мирової угоди.
В судовому засіданні 02 квітня 2009 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка складена в повному обсязі 06 квітня 2009 року.
Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства „Синельниківська теплоізоляція”, м.Синельникове та заяви сторін про затвердження мирової угоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що в періоді з липня 2006 року по вересень 2007 року приватне підприємство „Націонал”, м.Дніпропетровськ по накладним №551 від 04.07.06р., №639 від 31.07.06р., №756 від 29.08.06р., №774 від 01.09.06р., №780 від 04.09.06р., №828 від 21.09.06р., №943 від 30.10.06р., №1056 від 20.11.06р., №0000000001 від 03.01.07р., №415 від 08.05.07р., №437 від 16.05.07р., №744 від 30.07.07р., №786 від 08.08.07р., №800 від 13.08.07р., №157 (46268) від 29.12.2006р. здійснило поставку товару найменуванням піддони на загальну суму 145 275грн., що підтверджено змістом наведених накладних /т.1 а.с. 8-16, 18-23/ на яких є підпис отримувача, завірена відбитком печатки та штампа відповідача і актом звірки взаємних розрахунків /т. а.с. 25/, які були досліджені судом першої інстанції, їх відповідність оригіналам перевірена колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у судовому засіданні 01 квітня 2009р.
Згідно вище наведеного акту звірки взаємних розрахунків сума боргу відповідача за поставлений позивачем товар становить 49 444грн.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідач не надав господарському суду Дніпропетровської області доказів які б свідчили про відсутність у нього боргу перед позивачем за отриманий товар у сумі, яка була визначена сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.12.2007р.
Відповідач не довів неможливість надання суду першої інстанції доказів з причин, що не залежали від нього на підтвердження його заперечень проти позову, тому у судової колегії Дніпропетровського апеляційного господарського суду відсутні підстави для прийняття і оцінки доказів, наданих відповідачем після винесення рішення по справі судом першої інстанції /т. 1 а.с. 46-150; т. 2 а.с. 1-11/.
Позивач 09 жовтня 2008р. надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості, яка останнім не була отримана, тому за спливом строку збереження повернена Укрпоштою позивачу /т. 1 а.с. 26-28/.
При здійсненні поставки товару позивачем строк оплати його вартості відповідачем сторонами не встановлювався.
Згідно вимог частини 1 статті 1 та частини 1 статті 6 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав; підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.
Частиною 1 статті 526 та частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В зв’язку зі встановленими обставинами та вимогами наведених норм матеріального і процесуального права господарський суд Дніпропетровської області прийшов до вірного висновку про обов’язок відповідача сплатити позивачу борг та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги останнього.
Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованного застосування судом першої інстанції вимог статті 530 Цивільного кодексу України є безпідставними, так як факт неотримання відповідачем надісланої йому позивачем претензії не є підставою для звільнення від обов’язку розрахуватися за отриманий товар.
Необґрунтовані доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки судом акту звірки та накладних, в зв’язку з відсутністю даних про те що, особи які підписали ці документи, були уповноважені на це відповідачем.
На наведених у апеляційній скарзі документах підпис представника відповідача скріплено печаткою та штампом в ВАТ „Синельниківська теплоізоляція”, крім того відповідач підтвердив факт часткового погашення ним боргу за поставлений позивачем товар та надав на його підтвердження Дніпропетровському апеляційному господарському суду оригінали розрахункових документів з відміткою банку, а позивач надав оригінали накладних на поставку товару відповідачу із довіреностями останнього для огляду у судовому засіданні 01 квітня 2009р.
Підстав, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України для зміни або скасування оскарженого по справі судового рішення не має.
Щодо заяв сторін про затвердження мирової угоди Дніпропетровським апеляційним господарським судом, то такі не підлягають задоволенню, так як затвердження апеляційною інстанцією мирової угоди, укладеної сторонами в процесі апеляційного провадження, не є можливим, оскільки це потягло б за собою скасування рішення місцевого господарського суду відповідно до вимог пункту 3 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, що допускається виключно з підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, які по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Синельниківська теплоізоляція”, м.Синельникове залишити без задоволення. В задоволенні заяв приватного підприємства „Націонал”, м.Дніпропетровськ та відкритого акціонерного товариства „Синельниківська теплоізоляція”, м.Синельникове про затвердження мирової угоди відмовити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2009р. у справі №11/24-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: І.К. Шуба
Суддя І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд