Ухвала

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 07 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 03 березня 2008 року щодо ОСОБА_1,

встановила:

цим вироком 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця станиці Старомишастівської Дінського району Краснодарського краю (Російська Федерація), мешканця міста Дружківки Донецької області, громадянина України, раніше двічі судимого, останнього разу - 26 жовтня 2007 року за ч. 1 ст. 296 КК України до обмеження волі на строк 1 рік зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, 

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк 1 рік.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у липні 2007 року в лісосмузі селища Гірняк міста Дружківки Донецької області незаконно придбав (зірвав) вершечки дикорослої коноплі, й, таким чином, незаконно придбав наркотичний засіб, який перевіз до себе додому в квартиру АДРЕСА_1, де без мети збуту зберігав. В один з днів серпня того ж року шляхом подрібнення та перетирання виготовив з нього наркотичний засіб канабіс (марихуану), пофасував його в два целофанові пакети й продовжував зберігати, поки 3 листопада 2007 року приблизно о 10-ій годині 40 хвилин працівники міліції не виявили та не вилучили цей наркотик загальною вагою 153, 63 грами.

В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що при обранні остаточного покарання суд застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України, тоді як мав би застосувати правила ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_1 новий злочин вчинив після засудження за попередній злочин. Вважає, що через неправильне застосування кримінального закону засудженому призначено невиправдано м'яке покарання.

Заслухавши доповідь суді Верховного Суду України, висновок прокурора Морозової С.Ю., яка посилаючись на доводи касаційного подання, просила скасувати вирок суду, після перевірки матеріалів справи та обговорення доводів касаційного подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

При визначенні остаточного покарання, суд першої інстанції виходив з того, що незаконні дії з наркотичними засобами ОСОБА_1 вчинив до вироку від 26 жовтня 2007 року, яким його було засуджено за злісне хуліганство, а тому застосував правила ч. 4 ст. 70 КК України й призначив його за сукупністю злочинів.

Проте суд не врахував, що інкриміноване засудженому незаконне зберігання наркотичних засобів є триваючим злочином, протиправна дія якого в даній справі розпочалась одночасно з незаконним придбанням та виготовленням наркотичних засобів і тривала до часу викриття та припинення її працівниками міліції, тобто до 03 листопада 2007 року. Вчинення ОСОБА_1 злісного хуліганства не перервало тривання цього злочину, а подальше зберігання наркотичних засобів після постановлення попереднього вироку вказувало на фактичне скоєння ним нового злочину.

З урахуванням наведеного суд мав би визначати покарання не за сукупністю злочинів, а відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Тому, частково погоджуючись з доводами касаційного подання, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. Якщо за наслідками нового судового розгляду справи суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, то при визначенні нового покарання слід врахувати положення статей 65, 71 КК України.

Що ж до доводів касаційного подання про призначення засудженому невиправдано м'якого покарання, то їх недостатньо для скасування вироку з цих підстав, оскільки посилання прокурора лише на неправильне застосування кримінального закону, само по собі не може слугувати переконливою підставою для визнання покарання невиправдано м'яким.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 03 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

С у д д і:

Міщенко С.М.                        Пекний С.Д.                           Гриців М.І.