У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого |
Присяжнюк Т.І., |
суддів |
Філатова В.М., Школярова В.Ф., |
за участю прокурора |
Колесниченка О.В., |
розглянувши в судовому засіданні у місті Києві 31 березня 2009 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 3 грудня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2008 року.
Вказаним вироком засуджений:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянин України, раніше не судимий,
- за ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 2 роки,
- за ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України до обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Ухвалою апеляційного суду вирок змінено: постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 190 КК України і призначено покарання за цим законом у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Ухвалено виключити з вироку суду вказівку про засудження ОСОБА_1 за ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України як зайве інкриміновані.
З урахуванням змін, внесених до вироку місцевого суду ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що у липні 2005 року у домоволодінні по АДРЕСА_1, він з метою заволодіння коштами ОСОБА_3, а також придбання ним квартири АДРЕСА_2, про купівлю якої у ОСОБА_2 домовилась ОСОБА_3, яка виплатила заборгованість за комунальні послуги у сумі 1351,15 грн., шляхом обману та зловживання довірою ввів в оману ОСОБА_3 Остання передала ОСОБА_1 250 доларів США та 500 грн. для покриття витрат, пов'язаних з оформленням документів на квартиру.
Продовжуючи умисні дії, спрямовані на заволодіння квартирою, ОСОБА_1 ввів в оману ОСОБА_2, повідомивши їй про те, що ОСОБА_3 відмовилась купляти вказану квартиру, водночас висловивши бажання самому стати її покупцем.
9 версеня 2005 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу вказаної квартири за 2000 грн., а ОСОБА_3 повідомив, що з нею оформити договір купівлі-продажу неможливо, оскільки син власниці квартири ОСОБА_2 відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Зазначеними діями ОСОБА_1 ОСОБА_3 спричинена шкода на загальну суму 3226,15 грн.
У касаційній скарзі засуджений просить судові рішення скасувати, а справу закрити, посилаючись на те, що умислу на шахрайство не мав, за усі борги, пов'язані з наданням послуг за укладення договору купівлі-продажу квартири, розрахувався з ОСОБА_3 до порушення кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційну скаргу не підтримав і просив залишити судові рішення без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК України. У ній мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані і жоден з них не повинен залишитися без відповіді.
Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 в апеляційному порядку не дотримався усіх вимог і положень закону.
Так, захисник ОСОБА_1 у апеляції на вирок місцевого суду зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про причетність ОСОБА_1 до шахрайства, а в основу обвинувачення покладені лише показання потерпілої, які матеріалами справи не підтверджені (а.с.368-371, 372-374).
Проте, як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, доводи апеляції захисника апеляційним судом не проаналізовані і відповіді на них не надано (а.с.380-382).
У матеріалах справи міститься власноручно написана розписка потерпілої ОСОБА_3 про те, що у присутності свідків ОСОБА_1 повернув їй гроші і претензій до нього вона не має, яка датована 26 вересня 2005 року (а.с. 32). Водночас кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 була порушена 26 вересня 2005 року також за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, щодо незаконного заволодіння коштами ОСОБА_3 (а.с. 1).
За таких обставин ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2008 року стосовно ОСОБА_1 не можна вважати обґрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити усі доводи поданої на вирок місцевого суду апеляції та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2008 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
С У Д Д І :
Присяжнюк Т.І. Філатов В.М. Школяров В.Ф.