У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого |
Присяжнюк Т.І., |
суддів |
Глоса Л.Ф. і Школярова В.Ф., |
|
|
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 квітня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 9 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 січня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
постановою прокурора Кагарлицької міжрайонної прокуратури від 7 листопада 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Як зазначено у цій постанові, приводом та підставою для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 стали матеріали дослідчої перевірки, які вказували на те, що ОСОБА_1, будучи головою фермерського господарства “Люцерна”, достовірно знаючи про відсутність родинних стосунків із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою отримання вказаними особами у власність земельних ділянок, наданих фермерському господарству в постійне користування відповідно до державних актів на право постійного користування, виданих Кагарлицькою районною радою у 1995 та 1997 роках для ведення фермерського господарства, 3 січня 2007 року, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи у особистих інтересах та інтересах зазначених осіб, умисно включив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до складу членів фермерського господарства “Люцерна”, затвердив статут цього господарства, який був зареєстрований Кагарлицькою районного державною адміністрацією. У подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх заявами було видано державний акт на право власності на земельну ділянку в розмірі земельної частки ( паю) по 3, 1800 га кожному. Відповідно до нормативно грошової оцінки земельних ділянок, вартість земельних ділянок, переданих у власність вищезазначених громадян, складала 34 653 грн. за 1 га. Тобто ці дані вказували на те, що ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи у особистих інтересах та інтересах зазначених осіб, сприяв незаконному вилученню із земель державної власності земельних угідь, площею 6,36 га, вартість яких становила 220 393, 08 грн., що спричинило тяжкі наслідки.
9 грудня 2008 року Кагарлицький районний суд Київської області, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи щодо останнього, скасував зазначену постанову та відмовив у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 січня 2009 року цю постанову районного суду залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати, а провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 закрити. На його думку, місцевий та апеляційний суди замість перевірки приводів і підстав до порушення кримінальної справи вдалися до оцінки доказів, які були зібрані по справі, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Доводить, що у прокурора були достатні дані, які вказували на наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього дотримався вимог ст. 236-8 КПК України, перевіривши наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови. На думку колегії суддів, суддя зробив правильний висновок про відсутність достатніх даних, які б вказували на наявність в ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є рідним братом дружини ОСОБА_1, також у родинних стосунках з останнім знаходиться і ОСОБА_3, яка є дружиною його рідного брата (а.с. 81)
Отже, між ОСОБА_1, ОСОБА_3 й ОСОБА_2 існували родинні зв'язки.
Як убачається з довідки виконкому Черняхівської сільської ради № 408 від 19 лютого 2007 року, зазначені особи та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 спільно ведуть фермерське господарство “Люцерна”, займаються господарською діяльністю цього фермерського господарства (а.с 46,47).
Статут Селянського (фермерського) господарства “Люцерна” було 21 лютого 2007 року зареєстровано Кагарлицькою районною державною адміністрацією.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України “Про фермерське господарство” членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства.
Положення даного закону не містять обмежень щодо ступеню родинних зв'язків між особами, які можуть бути членами фермерського господарства.
Проте постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 ґрунтується на тлумаченні терміну “родичі”, яке вживається в Кодексі про шлюб і сім'ю України. У зв'язку з цим прокурором і був зроблений помилковий висновок про те, що рідний брат дружини і дружина рідного брата не є родичами ОСОБА_1 і що це було перешкодою ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стати членами фермерського господарства “Люцерна”.
Із урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність скасування постанови прокурора Кагарлицької міжрайонної прокуратури від 7 листопада 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та відмовив у порушенні кримінальної справи.
Апеляційним судом при перевірці матеріалів справи в апеляційному порядку прийнято правильне рішення. Свої висновки, із якими погоджується колегія суддів, із цього питання суд належним чином умотивував.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційного подання.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Судді:
Присяжнюк Т.І. Школяров В.Ф. Глос Л.Ф.