КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2009 № 8/39
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Лосєва А.М.
при секретарі: Царенко А.М.
За участю представників:
від позивача - Лець О.Г. – дов. №42 від 19.01.2009р.;
від відповідача - Слива О.М. - дов. б/н від 19.01.2009р.;
ГарматаВ.М. – дов. б/н від 19.01.2009р.;
прокуратури: Некрасов О.М. – посвідчення №180 від 07.12.2008р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.02.2009
у справі № 8/39 (суддя Оленич Т.Г.)
за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Бобровицької районної державної адміністрації
до СТОВ "Червоноармійське"
про стягнення 31631,02 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Господарськогосуду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Бобровицької районної державної адміністрації про стягнення з відповідача 31 631,02 грн. незаконно отриманих бюджетних коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з Постановою Кабінеті Міністрів України №256 від 21.02.2007р. „Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва”, передумовою для отримання бюджетних коштів по програмі „Фінансова підтримка виробництва продукції рослинництва” є відсутність заборгованості перед державними і місцевими бюджетами та Пенсійним фондом України, натомість відповідач отримав бюджетні кошти, маючи заборгованість перед Пенсійним фондом України в сумі 6 500,00 грн. Зважаючи на вищевикладене, прокуратура вважає, що відповідач незаконно отримав з бюджету кошти у сумі 31 631,02 грн. і повинен їх повернути.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, мотивуючи це тим, що заборгованості по обов'язковому державному пенсійному страхуванню та регресних вимогах перед Пенсійним фондом України у відповідача на момент отримання бюджетних коштів не було.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2009р. у справі №8/39 в позові було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, прокуратура звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просила Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2009р. у справі №8/39 скасувати, прийнявши нове, яким позов задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційного подання мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2009р. апеляційне подання прокуратури було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2009р.
Представник прокуратури підтримав апеляційне подання з викладених у ньому підстав, просив суд задовольнити апеляційне подання та скасувати Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2009р. у справі №8/39, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні відносно обставин, викладених в апеляційному поданні прокуратури, зазначив, що відповідачем було надано весь перелік документів, необхідних для отримання бюджетних коштів, в т.ч. довідку Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про відсутність заборгованості по внескам на обов’язкове пенсійне страхування. Комісія по використанню коштів державного бюджету у 2007 році фізично не мала змоги перевірити достовірність відомостей, які надавались сільськогосподарськими підприємствами з метою отримання дотаційних коштів, до того ж, посадові особи, які підписують відповідні довідки, листи, несуть відповідальність за відповідність (достовірність) вказаних в них даних.
Представники відповідача в судовому засіданні 01.04.2009р. надали відзив на апеляційне подання, в якому заперечували проти доводів прокуратури, викладених в апеляційному поданні, з підстав, ідентичних тим, які були викладені у відзиві на позов під час розгляду справи в суді першої інстанції, просили суд відмовити в задоволенні апеляційного подання та залишити без змін оскаржуване Рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним і всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 21.02.2007р. затверджено Порядок використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва (далі - Порядок), згідно з п.5 - п.7 якого для визначення переліку сільськогосподарських підприємств, які мають право на отримання бюджетних коштів, управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій утворюють комісію, яка розглядає подані сільськогосподарськими підприємствами документи, встановлює достовірність наведених у них даних, обстежує посіви, складає акт за результатами перевірки та приймає рішення щодо включення (не включення) заявника до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів. Заявку на отримання бюджетних коштів мають право подавати до комісії сільськогосподарські підприємства - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності та сфери управління, що засіяли озимі та ярі культури на зерно, льон-довгунець і коноплі на тресту, цукрові буряки для виробництва цукру в межах квоти „А”, крім бюджетних установ та підприємств, що визнані банкрутами або проти яких порушено справу про банкрутство та які мають прострочену більш як півроку заборгованість перед державними і місцевими бюджетами, Пенсійним фондом України. В п.6 Порядку наведений перелік документів, які мають бути подані до заявки, в т.ч. засвідчена в установленому порядку копія довідки відповідних органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України про відсутність (наявність) заборгованості за податковими зобов'язаннями та платежами до Пенсійного фонду України.
14.03.2007р. комісією по використанню коштів державного бюджету у 2007р. було прийнято рішення щодо проведення відшкодування дотаційних коштів всім господарствам району, які підготували повний пакет документів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №256 від 21.02.2007р.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2007р. за програмою „Фінансова підтримка виробництва продукції рослинництва” відповідач отримав бюджетні кошти у розмірі 31 631,20 грн. (платіжне доручення №98 від 27.03.2007р.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірок Контрольно-ревізійним управлінням в Чернігівській області, проведених у II кварталі 2008 року, (первинній та зустрічній), було встановлено ряд порушень чинного законодавства при виділенні коштів з Державного бюджету по бюджетним програмам, зокрема, по програмі „Фінансова підтримка виробництва продукції рослинництва”, а також виявлено, що впродовж 1 кварталу 2007р. по програмі „Фінансова підтримка виробництва продукції рослинництва” відповідач отримав кошти в сумі 31 631,20 грн. в порушення п.6 Порядку використання у 2007р. коштів, передбачених у державному бюджету для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 21.02.2007р., оскільки згідно з довідкою управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі №2158/02 від 07.07.2008р. у відповідача існувала заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 6,5 тис. грн. за період з 01.02.2006р. по 01.04.2007р., яка погашена в повному обсязі лише 30.03.2007р.
Суд першої інстанції відмовив в позові, виходячи з того, що в листі районного Управління Пенсійного Фонду України №2158/02 від 07.07.2008р. відсутня будь-яка інформація стосовно виду платежів до Пенсійного фонду України, по яких у відповідача обліковувалась заборгованість, тоді як в довідці Управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі №1596/02 від 19.03.2007р., яка подавалась відповідачем разом із заявкою на отримання бюджетних коштів, вказано про відсутність у нього заборгованості по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування станом на 19.03.2007р. Тобто, на момент звернення із заявою про надання бюджетних коштів у відповідача була відсутня заборгованість по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Місцевий господарський суд в своєму рішення зазначив, що ані з Актами ревізії, ані доказами, наданими до матеріалів справи, не підтверджується факт наявності у відповідача простроченої більше ніж півроку заборгованості перед Пенсійним фондом України. При цьому, посилання в акті ревізії від 23.07.2008р. на довідку Управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі №2158/02 від 07.07.2008р. судом не було прийнято до уваги, оскільки з погодженого між відповідачем та Управлінням Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі графіку погашення заборгованості не вбачається конкретного періоду існування заборгованості, відносно якої складено графік. З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та непідтвердженість заявлених позовних вимог.
Вимоги та доводи апеляційного подання мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що з наявних у справі доказів та з пояснень, наданих представником Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області вбачається, що останнім було помилково надано відповідачу в березні 2007 року довідку про відсутність у нього заборгованості перед Пенсійним Фондом України лише по внескам на обов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки дана довідка не відображала стану розрахунків платника за всіма платежами, що призвело до незаконного отримання бюджетних коштів. Окрім того, прокуратура зазначає, що заборгованість, відносно якої було складено графік погашення, дійсно виникла в 2003-2005 роках, однак станом на дату звернення із заявкою та отримання дотаційних коштів вона не була погашена і дана обставина була відома відповідачу, що, на думку прокуратури, свідчить про порушення відповідачем п.6 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва.
Апеляційний суд вважає твердження прокуратури помилковими, виходячи з наступного.
Відносно посилання на помилкову видачу Управлінням Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області відповідачу довідки №1596/02 про відсутність у нього заборгованості станом на 19.03.2007р., апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ані в письмових поясненнях Управління (т.с.1, а.с.59), ані будь-якими іншими доказами, наявними в матеріалах справи, не спростовується достовірність відомостей, викладених в довідці №1596/02. Доказів щодо відкликання даної довідки або визнання її помилково виданою суду надано не було.
Окрім того, в матеріалах справи наявна копія довідки Управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області №2064/02 від 27.06.2008р., адресована Контрольно-ревізійному відділу в Бобровицькому районі, в якій чітко зазначено, що по пільговим пенсіям та пенсіям, по яким подаються регресні вимоги за період з 01.01.2006р. по 01.06.2008р. в районі не було.
Належних та допустимих доказів на підтвердження притягнення до відповідальності у встановленому діючим законодавством порядку посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області за видачу неправдивих відомостей (в т.ч. довідок для пред’явлення за місцем вимоги) щодо існування та/або відсутності заборгованостей по сплаті відповідних платежів до Пенсійного Фонду України суду надано не було.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, з наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що ані на дату подання заявки про отримання бюджетних коштів, ані на дату отримання цих коштів у відповідача не було простроченої заборгованості, яка б унеможливлювала отримання ним дотаційних коштів по програмі „Фінансова підтримка виробництва продукції рослинництва” згідно з Порядком використання у 2007р. коштів, передбачених у державному бюджету для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 21.02.2007р.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.
В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов’язки.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності тісно пов’язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з’ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Окрім того, згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ані прокуратурою, ані позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження викладеного в позові.
В статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. При цьому, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Натомість, ані в позові, ані під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді прокуратурою не було надано обґрунтування та належних доказів на підтвердження факту порушення інтересів держави, що зумовлювало б необхідність їх захисту.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши докази, наявні у справі, колегія суддів констатує, що доводи апеляційного подання не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищезазначені обставини в їх сукупності, а також виходячи з системного аналізу норм законодавства, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2009р. у справі №8/39 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційне подання прокуратури задоволенню не підлягає.
Оскільки, прокуратура (апелянт) звільнена від сплати державного мита, отже судових витрат при поданні апеляційного подання не понесла, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд апеляційного подання не стягуються.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання Прокуратури Чернігівської області залишити без задоволення, Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2009р. у справі №8/39 – без змін.
2. Матеріали справи №8/39 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Зубець Л.П.
Лосєв А.М.
06.04.09 (відправлено)
- Номер:
- Опис: Дії виконавчої служби
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 8/39
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2017
- Дата етапу: 22.06.2017
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 8/39
- Суд: Донецький апеляційний господарський суд
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.07.2017
- Дата етапу: 10.07.2017
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно
- Тип справи: Розстрочення, відстрочення, повернення судового збору та звільнення від його сплати (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 8/39
- Суд: Донецький апеляційний господарський суд
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.07.2017
- Дата етапу: 10.07.2017
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно
- Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 8/39
- Суд: Донецький апеляційний господарський суд
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.07.2017
- Дата етапу: 10.07.2017
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно
- Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 8/39
- Суд: Донецький апеляційний господарський суд
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.07.2017
- Дата етапу: 03.08.2017
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 8/39
- Суд: Донецький апеляційний господарський суд
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.07.2017
- Дата етапу: 15.08.2017
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 8/39
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.10.2017
- Дата етапу: 02.11.2017
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 8/39
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.02.2018
- Дата етапу: 29.03.2018
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 8/39
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.10.2019
- Дата етапу: 14.11.2019
- Номер: 3644 Д
- Опис: стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 8/39
- Суд: Східний апеляційний господарський суд
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.12.2019
- Дата етапу: 13.01.2020
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Про видачу дубліката виконавчого документу (п.19 розділу ХІ ГПК)
- Номер справи: 8/39
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Лосєв А.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.11.2021
- Дата етапу: 17.11.2021