.
Центральний районний суд м. Миколаєва Справа № 3816/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Подзігун Г.В.
при секретарі Костанян А. С
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Дмітрієвої Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного Підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» про поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про поновлення на роботі у посаді начальника відділу інструментального господарства та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив про задоволення позову, посилаючись на порушення відповідачем норм діючого законодавства при його звільненні.
Представник відповідача вимоги позову не визнала та пояснила, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом свого права.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 03.08.1960 року. Наказом ДЗ НОМЕР_1 призначений на посаду начальника відділу інструментального господарства.
Наказом НОМЕР_2 ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за п.бч.1 cm.З6 КЗпП України.
Дане звільнення є незаконним з наступних підстав.
03.03.2005 року адміністрацією підприємства виданий Наказ №65, яким з 01.05.2005 року відділ інструментального господарства розформований.
Як пояснив позивач, після ознайомлення з даним наказом, 15.03.2005 року ним була надана заява про перевід з 01.05.2005 року на вакантну посаду провідного інженера КТО, але заява адміністрацією не розглядалась та вакантна посада інженера була скорочена 19.05.2005 року.
Як пояснив позивач, йому двічи пропонували перелік вакантних посад, від яких він відмовився, оскільки жодна із запропонованих посад не відповідає його спеціальності та кваліфікації. Цей факт підтверджується поясненями представника відповідача та копіями попереджень від 16.02.2006року та 10.03.2006року.
Доводи представника відповідача про запропонування вищевказаних посад у зв"язку із відсутністю інших вакантних посад не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такий порядок працевлаштування робітника після скорочення займаної ним посади суперечить діючому законодавству.
Як пояснив позивач, адміністрація тричі зверталась до профкому про дачу згоди на його звільнення за ч.І ст.40 КЗпП України, але згода надана не була. Пояснення позивача у цієї частині підтверджуються поясненнями представника відповідача та копіями витягів із протоколів ІНФОРМАЦІЯ_1 засідання профспілки "Заводу імені 61 комунара". При цьому вказана підстава відмови у дачи згоди - порушення адміністрацією вимог ст.ст.32,40,42 КЗпП України.
Згідно вимог cm.З2 КЗпП України, у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Якщо прцівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п.6 cm.36КЗпП України.
При цьому відповідачем не надано суду жодного письмового доказу на підтвердження наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 за n.6 cm.36 КЗпП України. Тому вимоги позову у частині поновлення на роботі підлягають задоволенню.
Враховуючи середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 у розмірі 52 грн. 81 коп., з відповідача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.04.2006року по 16.01.2007року у розмірі 9452 грн. 99 коп.
Доводи представника відповідача про порушення позивачем передбаченого законом строку звернення до суду не знайшли підтвердження при дослідженні доказів, оскільки, як вбачається із матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до ДП "Суднобудівний завод імені 61 комунара" , 23.05.2006 року він звернувся до суду із позовом про відновлення трудових стосунків та призначення до посади за фахом. При цьому ухвалою від 29.05.2006 року позов залишений без розгляду та у зв"язку із невиконанням вимог ухвали, 19.06.2006 року винесено ухвалу, якою позов вважається неподанним та повернутий позивачу. Дана ухвала та матеріали позову позивачем отримані 23.06.2006 року та наступного робочого дня - 26.06.2006 року позивач звернувся до суду із даним позовом.
Тому суд вважає, що строк звернення до суду за вирішенням трудового сопру, який передбачений ст.233 КЗпП України, позивачем не пропущений.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст. ст. 32, 235 КЗпП України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.5 ст. 235 КЗпП України, рішення у частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.
Відповідно до cm. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись cm. cm. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Державного Підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на роботі в Державному Підприємстві «Суднобудівний завод ім.61 Комунара» в посаді начальника відділу інструментального господарства.
Стягнути з Державного Підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9452 грн. 99 коп. та провести належні відрахування до державного бюджету та відповідних фондів.
Стягнути з Державного Підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь держави судовий збір у розмірі 94 грн. 52 коп.
Стягнути з Державного Підприємства "Суднобудівний завод ім.61 Комунара " на користь ТУДСА України в Миколаївській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви з надісланням особою, яка її подає, копії апеляції до апеляційної інстанції.
Суддя Подзігун Г.В.