Справа №7-4956/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Подзігун Г.В.
при секретарі Костанян А.С.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
відповідачки ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві
цивільну справу за позовом ОСОБА_5,
ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, -
ВСТАНОВИВ: Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому просять виділити у натурі 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 вимоги позову підтримала та пояснила, що вироком Вознесенського районого суду Миколаївської області від 14.08.2000 ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину за ст.215 ч.1 КК України та у відшкодування шкоди, яка заподіяна ДТП, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто 72250 грн. 35 коп. Просила про виділення у натурі 1/3 частини вищевказаної квартири для можливості накладення стягнення у зв"язку із відсутністю у ОСОБА_3 іншої власності.
Представник позивача ОСОБА_2 вимоги позову підтримав у повному обсязі та просив про задоволення позову.
Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала та просила у задоволенні позовних вимог відмовити у зв"язку із безпідставністю. Відповідач ОСОБА_3 вимоги позову не визнав.
Позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_6 до суду не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.
Ухвалою суду справа розглянута у відсутності позивача та відповідача, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло від 21.07.1994 року, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.08.2005 року ОСОБА_3 визначена частка із спільної сумісної власності, яка складає 1/3 частину квартири.
Як пояснила відповідачка ОСОБА_4, ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 та 12.12.2006 року подарував ОСОБА_4 належні йому 2/3 частини вищевказаної квартири.
Таким чином, власниками спірної квартири є ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Згідно вимог ст.364 ЦК України право на виділ у натурі частки із спільного майна має лише співвласник цього майна.
Із урахуванням вищевикладеного, на підставі ст.364 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимоги позову задоволенню не підлягають, оскільки позивачі не є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та тому не мають права на звернення до суду із даним позовом.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - відмовити.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви з надісланням особою, яка її подає, копії апеляції до апеляційної інстанції.
СУДДЯ Подзігун Г.В.