Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 2-48/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого-судді Ряднини В.М.

за участю секретаря: Дузенко С.А.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши на попередньому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

В січні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 08.04.1995р. Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідачем спільне життя не склалося, не ведуть спільного господарства та не підтримують стосунків. В зв’язку з наведеним позивач просить шлюб розірвати, визначити місце проживання сина з відповідачем.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала та не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 08 квітня 1995 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та Фісун (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_1) ОСОБА_4. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України – суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до ст. 24 цього Кодексу – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно ч.1, 2 ст. 160 цього Кодексу – місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а дитини, яка досягла десяти років, за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до Принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року – малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки суд вважає, що сторони втратили взаєморозуміння та взаємоповагу, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, а тому шлюб підлягає розірванню, а місце проживання малолітнього сина слід визначити з матір’ю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 110, 112, 116 Сімейного кодексу України, Принципом 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволити.

Шлюб, зареєстрований 08 квітня 1995 року Кошманівською сільською Радою Машівського району Полтавської області, актовий запис № 5 між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Фісун (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_1) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.

Визначити місце проживання сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в розмірі 17 грн. звільнивши від сплати судового збору ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Голова Машівського районного суду ОСОБА_6