Справа № 2-711/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    07 квітня 2009 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді:  Кваші С.В.

при секретарі: Вдовиченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

    12.122008р. позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на період навчання їхнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  в твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви і до закінчення навчання, тобто до 01.07.2011р.

    У судовому засіданні позивачка свій позов підтримала повністю, суду пояснила, що розірвала шлюб з відповідачем ще у 1993 році. Син проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач з 1991 року сплачував аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. Оскільки син продовжив навчання та вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури - Миколаївського будівельного коледжу  II рівня акредитації з терміном навчання до 01.07.2011 року потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_3  має також ряд захворювань: ринофарингіт, алергічний дерматит, хронічний гастродуоденіт, гостра крапивниця, вігето - судина дистонія, захворювання серця, порушення зору, що потребує також значних витрат на ліки та лікування, проходження курсу санаторно - курортного лікування.  Вона працює електромеханіком електрозв'язку в Миколаївській філії ВАТ «Укртелеком», отримує зарплатню щомісяця приблизно 1500 грн.. Крім того, її щомісячні витрати також  складаються з оплати додаткового навчання в фонд коледжу - 200грн., харчування і проїзд - 600 грн., одяг, взуття - 450 грн., канцтовари, ліки та медичне обслуговування - 250 грн.

  Відповідач у судовому засіданні позов не  визнав, суду пояснив, що він ніде не працює, 28 січня  1994 році уклав шлюб з ОСОБА_4 , від якого має неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який навчається в середній школі №61. Його дружина одна працює, отримує маленьку заробітну плату. ОСОБА_3 , його син від першого шлюбу отримує стипендію, станом на 01.01.2009р. по 400 грн. щомісяця.  

ОСОБА_3  в судовому засіданні позов підтримав повністю.

    Суд вислухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, а саме: копію свідоцтва про народження, довідку з Миколаївського будівельного коледжу, довідку форми №3,  довідку про заробітну плату з Миколаївської філії ВАТ «Укртелеком», копію свідоцтва розірвання шлюбу, копію виконавчого листа, витяги з історії хвороби, довідки з дитячої поліклініки №3, довідку про отримання путівок у 2001, 2202, 2005 р.р., довідку з Миколаївського будівельного коледжу про  сплату 200 грн., копію свідоцтва про укладення шлюбу, копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , довідку про заробітну плату ОСОБА_4  з ЗАТ «Миколаївський машинобудівний завод», довідку про нарахування стипендії та інші матеріали справи, на підставі ст. ст. 198, 199 Сімейного кодексу України, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Так судом встановлено, що позивачка з 1989 року по 1993 рік знаходилася в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Починаючи з 1991 року відповідач почав сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина.  04.12.2008р. ОСОБА_3 виповнилося 18 років і відповідач припинив сплачувати аліменти. В даний час ОСОБА_3  продовжує навчання у Миколаївському будівельному коледжі на денному відділенні II рівня акредитації, термін навчання закінчиться 01.07.2011р..  У зв'язку з денною формою навчання син позивачки не може працювати та потребує матеріальної допомоги. Дитина мешкає з позивачкою, та знаходиться на її утримані.  Відповідач може надавати допомогу сину, у зв'язку з навчанням. Стан здоров'я відповідача задовільний,  аліменти не сплачує. В щомісячні витрати позивачки з її слів входять: харчування, проїзд - 600грн., одяг, взуття - 450 грн., канцтовари, ліки, медичне обслуговування - 250 грн., оплата за додаткове навчання у фонд коледжу (що знайшло своє підтвердження довідкою) - 200 грн., санаторно - курортне лікування.

 У судовому засіданні також встановлено, що відповідач створив іншу сім'ю з ОСОБА_4 , що знайшло своє підтвердження копією свідоцтва про шлюб, від якого народився син - ОСОБА_5 , підтверджується копією свідоцтва про народження, він ніде не працює, працює лише його друга дружина, що підтверджується  копією довідки про заробіток  та іншими матеріалами справи.  Зважаючи на вище викладене суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання сина до закінчення навчання останньої в твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви.

    З відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню державне мито у розмірі 51 грн. та витрати пов'язані зі сплатою інформаційно - технічного забезпечення в сумі 7,50 грн.

    На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 198, 199 Сімейного кодексу України, ст. ст. 5, 8, 10, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів  - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, аліменти на користь ОСОБА_1  на утримання сина -   ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  в твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн. з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян щомісяця,  починаючи з дня  подачі позовної заяви, а саме з 12.12.2008 року ї до  закінчення  навчання 01.07.2011 року.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області, відповідно до ст. ст. 294, 296 ЦПК України.    

       Суддя Заводського районного

                суду м. Миколаєва                                                С.В. Кваша