справа № 22-9184                                          

Головуючий у 1 -й інстанції: Безименна Н. В.

Доповідач: Гончар В.П.

УХВАЛА

Іменем України

28 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Гончара В.П.

суддів: Корчевного Г.В., Слюсар Т.А.

при секретарі: Ліліцькому Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 вересня 2007 року в цивільній справі за позовом Солом'янської районної у місті Киві державної адміністрації до ОСОБА_2, 3-тя особа - ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на жиле приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, 3-тя особа - відділ приватизації державного житла Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання розпорядження від 23 грудня 2005 року № 1830 та свідоцтва про право власності на житло від 06 жовтня 2006 року незаконними, виселення з квартири, вселення в спірну квартиру та стягнення моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14.09.2007 р. позов Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації задоволено.

Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право на жиле приміщення в квартирі АДРЕСА_1

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсними розпорядження Солом»янської РДА м. Києва від 23.12.2005 року №1830 та свідоцтва про право власності на житло від 06.10.2006 року на ім»я ОСОБА_3 незаконними та виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а позов ОСОБА_2 задовольнити.

Апелянт вважає, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 подала заперечення на апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 у спірній

квартирі не проживала із 2004 року, квартирою не цікавилася, не сплачувала за житлово-комунальні послуги, а тому на законних підставах була позбавлена права на жиле приміщення, а ОСОБА_3 на законних підставах набула права на квартиру.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.

ОСОБА_3 заперечувала проти апеляційної скарги, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, спірна квартира було в користуванні ОСОБА_2, яка була власником особового рахунку квартири АДРЕСА_1, і складається із однієї кімнати, площею 17, 3 кв. м. (а. с 8).

Як встановлено судом, ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживала з 2004 року.

Такий висновок підтверджується матеріалами справи, а саме: актами від 16 листопада та 14 грудня 2005 року, згідно яких в квартирі ніхто не проживав, вхідні двері були відкриті.

Встановлено, що в зв»язку з тривалою відсутністю ОСОБА_2 в помешканні, вона була оголошена в розшук, як безвісно зникла і перебувала в розшуку з 26.01.2004 року по 26.11.2006 року.

Та обставина, що відповідачка за первісним позовом не проживала і не цікавилась спірною квартирою підтверджується і наявною заборгованістю по квартирній платі та комунальних послугах, яка в 2006 році була списана, як безнадійна в зв»язку з фактичною відсутністю мешканця.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_4, який працював столярем ДЕЖ, він декілька разів відкривав вхідні двері в квартиру АДРЕСА_1, в квартирі ніхто не проживав, вхідні двері були без замка, забиті цвяхами, в самій квартирі було різного сміття висотою більше одного метра. Дані покази узгоджуються, як з показами ОСОБА_3, так і з іншими матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, виходячи із того, що судом було вірно встановлено, що ОСОБА_2 більше шести місяців не проживала без поважних причин у кв. АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання незаконними розпорядження від 23.12.2005 року № 1830 та свідоцтва про право власності на житло від 06 жовтня 2006 року на ім'я ОСОБА_3 недійсним, з

урахуванням того, що ОСОБА_2 втратила право користування спірною квартирою.

В рішенні суду зроблено детальний аналіз поданих сторонами доказів та наведені переконливі мотиви з яких, відхилені докази, на які посилалась ОСОБА_2 на підтвердження своїх вимог і заперечень проти заявленого до неї позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому суд приходить до висновку, що підстави для скасування рішення суду відсутні.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307,317,218 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.