Справа № 2-902/06

                               №2-103/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 січня 2007 року                           Октябрський райсуд м.Полтави

в складі                 судді                   Хіль Д.М.

при секретарі                      Сень А.О.

адвокат                  ОСОБА_1:.

за участю- ОСОБА_2, ОСОБА_3.,  ОСОБА_4. в відкритому   судовому засіданні в М.Полтава розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні погребом, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду  з позовом в якому прохала ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_4 не перешкоджати їй в користуванні погрібом в господарстві по АДРЕСА_1 в м.Полтаві Доповнивши позовні вимоги прохала суд стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в сумі 1700 грн., витрати по оплаті правової допомоги адвоката в сумі 1000 грн.

В обґрунтування позову посилалася на ті обставини, що відповідачі  по справі є її рідними сином та невісткою. Вона на праві приватної власності мала жилий будинок за адресою м.Полтава АДРЕСА_1. 19.01.1984р. вона  подарувала сину 1/3 частину вказаного будинку. При оформленні договору дарування вони з сином домовилися, що вона до смерті буде проживати в вказаному будинку і він не буде перешкоджати в користуванні їй і нежитловими приміщеннями, в тому числі і погрібом. 23.04.2002р. іншу частину будинку вона подарувала своїй дочці ОСОБА_5. Коли відповідачі довідалися про це, стали знущатися з неї, стали перешкоджати в користуванні погрібом. Влітку 2005р. вона перебувала на стаціонарному лікуванні в зв'язку з тяжкою хворобою. Відповідачі вирішили, що її життя закінчилося і тому пошкодили її продукти харчування, викинули повністю з погреба її запаси консервації, картоплю, буряк, моркву, інші речі залишивши їх на вулиці  під дощем, внаслідок чого все було пошкоджено. В зв'язку з такою поведінкою відповідачів, вона зверталася до працівників міліції про порушення відносно них кримінальної справи, поскільки  вважала, що вони скоїли злочин. Відповідачі всупереч нормам поведінки в нашому суспільстві і нормам моралі умисно знущаються наді мною та скорочують їй термін життя. Працівниками   Октябрського РВПМУ УМВС України була розглянута її заява, відмовлено  в порушенні кримінальної справи та рекомендовано звернення до суду. Подарувавши будинок синові, вона залишилася бути членом його сім'ї і в зв'язку з

 

-2-цим має право користування погрібом та другими господарчими будівлями. Крім того, при укладенні договору дарування частини будинку синові, не було реально визначено житлові та нежитлові приміщення, які переходять в його користування. До цього часу реального розподілу будинку не відбулося.

Вказані дії відповідачів завдали їй непоправні моральні страждання, які полягають в душевних стражданнях.   \

В судовому засіданні  позивачкою позовні вимоги підтримані та надані пояснення аналогічні вище викладеним.

Відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_4. позовні вимоги пред'явлені позивачкою не визнали та надали суду наступні пояснення. Позивачка дійсно є їх матір,ю та свекрухою, до 2002р. вони проживали не конфліктуючи, допомагаючи один одному. З часу коли власником іншої частини домоволодіння стала рідна сестра позивача ОСОБА_3. ОСОБА_5, за ініціативи останньої  в них стали виникати конфлікти, позивачка стала обмовляти їх, провокувати на погані стосунки. Дійсно в 1984р. позивачка подарувала ОСОБА_3. 1/3 частину будинку, який   був її власністю, потім в 1991р. вони  заключили договір міни. Вказані договора були зареєстровані в БТІ. В користування ОСОБА_3. відійшли крім житлових приміщень в будинку і нежитлові приміщення, в тому числі і погріб. В 2002р. позивачка належну їй частину домоволодіння подарувала своїй дочці ОСОБА_6. До весни 2005року вони дійсно користувалися  погрібом, що належить відповідачу ОСОБА_3. спільно з позивачкою, це було їх рішення з врахуванням родинних відносин та віку останньої. Коли позивачка звинуватила відповідачів в крадіжці її речей, які знаходилися в погребі, вони повідомили її, що не бажають, з метою уникнення конфліктів спільного користування погребом та попередили її про необхідність забрати звідти речі, але позивачка цього не зробила. На початку осени 2005року, вони робили ремонт в погребі та під час цього дійсно виставили з погреба декілька банок консервації, яка належала позивачці, 2002року виготовлення, з врахуванням того, що вона прийшла в негідність, як вони вважали, поскільки кришки на банках вже були пошкоджені. Позивачки в цей час дійсно знаходилася на лікуванні, але до будинку приходила ОСОБА_6, як власник частини будинку, бачила ці банки. З невідомих підстав ні позивачка ні ОСОБА_6 ці банки консервації не забрали, а лише звернулися до працівників міліції вважаючи їх дії протиправними. Інших речей позивачки вони не виставляли з погріба, як і продуктів харчування. Вважали, що виставлена ними консервація з погріба прийшла в негідність не з їх вини, а з вини самої позивачки та ОСОБА_6., які до цього часу її не забрали. Вважали, що їх дії правомірні, жодним чином  вони не завдали моральної шкоди позивачці, а поведінку її  по зверненню до працівників

 

-3-міліції та до суду спровоковану ОСОБА_6. внаслідок конфліктних відносин, що вони мають.

Суд, заслухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, знаходить, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 не підлягають задоволенню за наступного. В судовому засіданні встановлено-

-позивачка по справі ОСОБА_2 та відповідачі ОСОБА_3. та ОСОБА_4. є рідними матір'ю та сином і невісткою;

-  ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. проживають за адресою

м.Полтава АДРЕСА_1;

-позивачка ОСОБА_2 згідно договору дарування від 19.01.1984року подарувала, а ОСОБА_3. прийняв у дар 1/3 частину домоволодіння за адресою м.Полтава АДРЕСА_1, реального розподілу домоволодіння не відбулося;

-позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3. 13.07.1991р. уклали договір міни, згідно якого з врахуванням визначених часток в власності, а саме належних ОСОБА_2 9/25 частин, а ОСОБА_3. 19/50 частин в домоволодінні за адресою м.Полтава АДРЕСА_1, провели обмін частин домоволодіння, та стали власниками ОСОБА_2 19/50 частин, а ОСОБА_3. 9/25 частин домоволодіння. Згідно укладеного договору, в користування ОСОБА_2. перейшли- тамбурії пл.2,2 кв.м., кухня 2-1 пл.4,4 кв.м., сіни 2-2 пл.7,5 кв.м., туалет 2-3 пл.1,3 кв.м., ванна 2-4 пл.1,6 кв.м., кімната 2-5 пл.8,7 кв.м., кімната 2-6 пл.9,3 кв.м., сарай «ж», в користування ОСОБА_3. перейшли- в будинку літ. «А-1» тамбур 1 пл.3,7 кв.м., сіни 1-6 пл.7,4 кв.м.,сіни 1-1 пл.5,7 кв.м., туалет 1-2 пл.0,8 кв.м., сіни 1-3 пл.4,6 кв.м., ванна 1-4 пл.2,2 кв.м., кімната 1-5 пл.21,5 кв.м., літня кухня «Д», сарай «кі», погріб «к», туалет «З», в загальному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3. залишилася огорожа; -позивачка ОСОБА_2 23.04.2002р. уклала договір дарування, згідно якого належні їй 19/50 частин домоволодіння, що знаходяться за адресою м.Полтава АДРЕСА_1 подарувала   ОСОБА_6, о остання прийняла їх в дар. В користування  обдарованої ОСОБА_6. за заявою ОСОБА_2 перейшли в буд. літ. А-1- кухня 2-1 пл.4,4 кв.м., сіни 2-2 пл.7,50 кв.м., туалет2-3 пд.1.30 кв.м., ванна 2-4 пл.1.60 кв.м., кімната жила 2-5 пл.8.70 кв.м., кімната жила 2-6 пл.9.30 кв.м., тамбур-11 пл.2.20 кв.м., сарай Ж. В загальному користуванні- огорожа №1,2;

·    з часу укладених договорів власниками домоволодіння за адресою м.Полтава АДРЕСА_1 є ОСОБА_3. з визначеною часткою в володінні 9/25 та ОСОБА_6. з визначеною часткою в володінні 19/50, з реальним визначенням житлових та господарських будівель, які знаходяться у них у власності;

з часу укладення договору дарування від 23.04.2002р.   на ім'я ОСОБА_6., право власності позивачки по справі ОСОБА_2 в домоволодінні за адресою м.Полтава АДРЕСА_1 припинилося;

 

-4-

·  ОСОБА_6. є рідною дочкою ОСОБА_2 та рідною сестрою ОСОБА_3.;

·  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6. мають конфліктні та неприязненні відносини;

-напочатку осені 2005року, ОСОБА_3. та його дружина ОСОБА_4.

проводили ремонтні роботи в належному ОСОБА_3. погребі по заміні

та укріпленню  полиць. За їх розпорядженням, громадянами які

проводили ремонтні роботи, а саме ОСОБА_7. та ОСОБА_8., з

погреба винесли декілька банок консервації, яка належала позивачці

ОСОБА_2 та яка зберігалася за їх згодою в погребі і яка була

залишена   біля погреба.                                                 

Вважаючи такі дії позивачів протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачкою не надано жодного з доказів того, яка консервація була винесена відповідачами з погреба, її кількість, такі докази не добуті і судом. Крім того, посилання позивачки стосовно того, що відповідачами по справі були з погреба винесені інші продукти харчування, а саме- буряк, морква, картошка взагалі не знайшли свого підтвердження.

Так допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7. та ОСОБА_8. підтвердили суду, що на прохання відповідачів восени 2005р. дійсно проводили ремонтні роботи в належному відповідачам погребі за адресою м.Полтава АДРЕСА_1. Ними була винесена вся консервація з погреба взагалі, так як проводилася заміна та укріплення полиць. Біля погреба залишилося декілька банок консервації 2002р. виготовлення, поскільки на банках було вказання на цю дату і яка належала позивачці по справі, про що їм відомо з слів відповідачів. Вказана консервація вони вважають була непригодна до споживання так як кришки на банках були пошкоджені ржею. В картонному ящику вони залишили її на вулиці, будь-яких інших продуктів харчування, які б належали позивачці по справі вони з погреба не виносили за їх відсутністю і не залишали біля погреба. Скільки банок консервації належної позивачці було залишено біля погреба свідки не змогли пояснити як і асортимент консервації. Пам'ятають, що в декількох банках ємкістю 0,5л.   був томатний сік. Вказані свідки також підтвердили суду, що коли вони прийшли через деякий час в вказане домоволодіння до відповідачів по справі, консервація так і стояла біля погріба. Коли проводилися ремонтні роботи в погребі в своїй частині домоволодіння була ОСОБА_6., яка всі ці події бачила.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. підтвердили суду факт того, що восени 2005р. були по місцю проживання   позивачки по справі, де знаходилася в той час і дочка позивачки ОСОБА_6., яку вони добре знають. Вони бачили виставлену на вулицю консервацію, в якому асортименті та кількість

 

-5-банок пояснити не можуть. З слів ОСОБА_6. їм відомо, що цю консервацію з погреба виставили відповідачі з посиланням на її неприродність. Деяку консервацію вони куштували і можуть запевнити, що вона була пригодна до споживання. З слів їх знайомої ОСОБА_6. їм відомо, що  дійсно з відповідачами конфлікт відносини, вони вважають, що ініціатором їх є відповідачі по справі, так як знають ОСОБА_6. з позитивної сторони та характеризують її як спокійну та розважливу жінку. Достовірних пояснень стосовно взаємовідносин сторін по справі та ОСОБА_6. надати суду не можуть.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12. суду пояснив, що працює   дільничим інспектором Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області. На осінь 2005р. до його дільниці входила АДРЕСА_1 в м.Полтаві, 30.09.2005р. до нього з усною заявою звернулася громадянка ОСОБА_2, позивачка по справі. Вона вказувала, що проживає разом з сином, невісткою та їх дитиною за адресою м.Полтава АДРЕСА_1.  Вони біля трьох тижнів до часу її звернення винесли з погреба який належить їй  та залишили на подвір'ї консервацію та дерев'яні ящики. За усною заявою позивачки ним був складений протокол усної заяви, позивачка прохала прийняти міри до своїх родичів. Ним була проведена перевірка заяви, шляхом опитування сина позивачки ОСОБА_3. та самої позивачки та роз'яснено право позивачки звернення до суду в порядку цивільного судочинства. Пояснення позивачки, її сина ним записувалися, оголошувалися, про що вони ставили підписи. За сплином часу достовірно пояснити,  які давалися пояснення ними він не може, але підтверджує їх достовірність в відмовному матеріалі. Його дії позивачкою та її сином не оскаржувалися. Він був на подвір'ї позивачки по справі, коли проводив перевірку її заяви, бачив, що біля погреба було декілька банок консервації, але її асортимент та кількість не встановлював.

Дослідженим в судовому засіданні відмовним матеріалом № НОМЕР_1 Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області встановлено, що дійсно позивачка ОСОБА_2 зверталася до дільничого інспектора ОСОБА_12. з усною заявою, про що складено протокол усної заяви, який зареєстрований НОМЕР_2, в якій вказувала про те, що в вересні 2005р. відповідачі по справі, її рідний син та невістка винесли з належного їй  погреба та залишили на подвір'ї її консервацію та дерев, дні ящики. Прохала прийняти міри до своїх родичів. В цей же день, дільничим інспектором була опитана ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3. Поясненнями ОСОБА_2. підтверджено що між нею, сім'єю сина, її рідною дочкою ОСОБА_6. маються конфліктні відносини на грунті побутових проблем, які тривають і на час її звернення. За її розумінням подій, ці конфлікти мають те підґрунтя, що належну її частину будинку, вона відписала на свою правнучку, внучку ОСОБА_6., її рідної дочки. Коли в вересні

 

-6-

2005р. вона потрапила до лікарні, її син та невістка винесли з погреба яким користувалися всі її консервацію. Ці обставини вона встановила 27.09.2005р. коли повернулася з лікарні. За цими обставинами з сім'єю сина не спілкувалася поскільки з ними не розмовляє взагалі.   Поясненнями ОСОБА_3. від 3.10.2005р. не заперечуються ті обставини, що вересні 2005року він проводив ремонтні роботи в належному йому погребі, міняв полиці. При цьому дійсно були винесені старі поламані ящики та консервація 4-річної давності. Вказував, що про те, що ним винесена консервація він попереджав свою матір.

Постановою від 3.10.2005р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за усною заявою ОСОБА_13.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень...

Згідно ст.З ЦПК України, кожна особа має право в порядку, вставленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого  майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. .321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно ст.23 ЦК України, особа Має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст..1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини...

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3. є власником   19/50 частин домоволодіння за адресою м.Полтава АДРЕСА_1 5, до яких входять житлові та господарські будівлі, в тому числі і погріб, використовуючи своє право власності він має право на свій розсуд володіти  вказаною власністю. Його дії, по одноособовому використанню належної йому власності- погреба в домоволодінні за адресою м.Полтава АДРЕСА_1, суд вважає знаходяться в межах вимог діючого законодавства.

Посилання позивачки ОСОБА_13. про порушення її права користування зазначеним погребом суд вважає, що не знайшла свого

 

-7-підтвердження в судовому засіданні, носкільки нею не надані   суду докази стосовно взагалі існування такого права. Добровільна згода відповідача ОСОБА_3. на користування погрібом позивачкою, що мала місце до осени 2005р. не є підставою набуття такого права.

Позивачкою не надано, а судом не встановлено доказів стосовно того, що позивачка є членом сім'ї відповідачів, та як член їх сім'ї має право користуватися житловими та господарськими будівлями, що належать відповідачу ОСОБА_3. на праві власності. Позивачкою також не надано суду жодного доказу стосовно домовленості, установленої в передбаченому законом порядку, про спільне користування  погребом з його власником, з часу набуття права власності останнім.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки про усунення перешкод в користуванні погребом  в домоволодінні за адресою м.Полтава АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню. Крім того, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивачка в вказаному домоволодінні взагалі не має права власності, власниками домоволодіння з визначеними частками та реальним розподілом домоволодіння є відповідач по справі ОСОБА_3. та ОСОБА_6.   Останньою жодних позовних вимог до суду не пред'явлено.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди, позивачка посилалася на пошкодження відповідачами належних їй продуктів харчування та консервації, що зберігалися в погребі та були винесені відповідачами з нього, вчинення перешкод в користуванні погребом, вважаючи дії відповідачів протиправними та винними та такими, що завдали їй нестерпних страждань.

В судовому засіданні позивачкою не надано доказів стосовно того, що відповідачами з погреба були винесені продукти харчування, за виключенням консервації, її твердження стосовно цього заперечується матеріалами справи та доказами добутими в судовому засіданні. Сам факт винесення консервації, що належала позивачці з погреба, без встановлення  її кількості та асортименту, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, але як вважає суд, встановлення цього факту не є підставою достовірно стверджувати про  причинно- наслідковий зв'язок дій відповідачів з пошкодженням консервації   Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами,   винесена відповідачами консервація частково була вжита, частково до цього часу знаходиться на подвір'я.   Вказані обставини заперечують винні дії відповідачів в пошкодженні консервації, на що посилалася позивачка. Позивачкою до матеріалів справи, як докази завдання моральної шкоди відповідачами, надані  медичні документи підтверджуючі її етан здоров'я. Суд вважає, що вони не можуть бути розцінені як

 

-8-підтвердження завдання відповідачами моральної шкоди, а лише підтверджують стан здоровая позивачки та наявність захворювань. З врахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав, передбачених ст..88 ЦПК України для задоволення позовної вимоги позивачки про стягнення на її користь судових витрат понесених по платі правової допомоги адвоката.

Керуючись CT..CT. 5,10,60,208,212,2.13 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через райсуд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в строк 10 днів після проголошення рішення суду та в наступному поданням апеляційної скарги в строк 20 днів.