ВИРОК справа 1- 54/07
Іменем України
9 січня 2007 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Редько Г.В.
при секретарі Фесенко В.А.
з участю прокурора Гавриш М.В.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки і мешканки м. Полтави, АДРЕСА_1, громадянки України, освіта середня, не одруженої, ніде не працюючої, раніше судимої:
1) 23 червня 2003 року Ленінським районним судом м.
Полтави за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі з
звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на
1 рік;
2) 19 листопада 2003 року Київським районним судом м.
Полтави за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України приєднано 3 місяці
позбавлення волі за вироком Ленінського районного суду м.
Полтави від 23 червня 2003 року і остаточне покарання
призначено у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі з
звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК
України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Постановою
Октябрського районного суду м. Полтави від 15 жовтня 2004
року направлена в місця позбавлення волі. Звільнена від
відбування покарання за постановою Комінтернівського
районного суду м. Харкова 8 вересня 2005 року умовно-
достроково на 1 рік 19 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
15 лютого 2006 року, приблизно о 17 годині, підсудна ОСОБА_2., була затримана працівниками міліції, по вул. Жовтневій в м. Полтаві в підземному переході «Злато місто» і у неї при огляді в присутності понятих був виявлений та вилучений медичний шприц об'ємом 5 мл., заповнений до позначки 1 мл. рідиною коричневого кольору, яка згідно судово-хімічної експертизи № НОМЕР_1 є особливо небезпечним наркотичним засобом, опієм (ацетильованим), вагою сухого залишку 0,136 г, який вона , повторно, придбала для власного вживання у невідомої особи у невстановленому місці.
Будучи допитаною в судовому засіданні підсудна вини своєї у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та показала, що наркотичний засіб вона не виготовляла, при собі не зберігала і не переносила, а матеріали по факту її затримання та вилучення у неї наркотичної речовини були сфальсифіковані працівниками міліції, які її затримали та змусили зізнатись у незаконному її виготовленні і зберіганні без мети збуту. Стверджувала, що затримання мало місце 16 лютого і не в підземному комплексі « Злато місто» , а біля аптеки по вул. Чапаева в м. Полтаві і при цьому не було понятих, а була лише її подруга ОСОБА_3, яку також разом з нею доставляли до райвідділу міліції.
Суд, допитавши свідків по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази в їх сукупності, приходить до висновку про неправдивість показань підсудної та їх надуманість, що дає підстави не приймати їх до уваги, виходячи з наступного.
В подальшому при вивченні книг обліку затриманих Октябрського РВ ПМУ УМВС
2
України в Полтавській області підсудна ОСОБА_2. визнала помилковість свого твердження про невідповідність дати затримання і підтвердила дату 15 лютого 2006 року.
Допитаний в ході судового слідства свідок ОСОБА_4, який був присутнім в якості понятого при затриманні підсудної 15 лютого 2006 року показав, що він вперше підсудну зустрів при її затриманні працівниками міліції іменно в підземному переході «Злато місто» , він був в цей день разом з іншою понятою. В його присутності підсудна добровільно видала медичний шприц, заявивши, що в ньому знаходиться наркотична речовина, яку вона придбала для особистого вживання. Ніякого примусу щодо неї працівники міліції не чинили. Ними був складений протокол огляду, який ним був прочитаний і підписаний так само, як і підсудною. Підтвердив, що підсудна була затримана одна. Ніякої більше жінки з нею не було.
Свідок ОСОБА_5, яка була присутня в якості понятого при затриманні підсудної , суду повідомила, що була присутня при затриманні працівниками міліції підсудної в переході «Злато місто» і підсудна добровільно видала працівникам міліції медичний шприц і повідомила, що в ньому наркотичний засіб, який вона придбала для власного вживання. Підсудна вела себе спокійно, претензій до працівників міліції не заявляла. Підтвердила, що підсудна була затримана одна.
Свідок ОСОБА_6, оперуповноважений карного розшуку Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, під час судового слідства показав, що він разом з іншими працівниками міліції в присутності понятих в підземному комплексі «Злато место» по вул. Жовтневій у м. Полтаві затримав підсудну, яка мала неохайний вигляд та вела себе підозріло. Вона зразу ж добровільно видала медичний шприц з наркотичним засобом, заявивши, що придбала наркотик для власного вживання. Ним був складений протокол огляду та проведено вилучення наркотичної речовини. Ніякого тиску ні він, ні будь-хто інший із працівників міліції при затриманні підсудної, її доставці в райвідділ та складенні першочергових процесуальних документів не чинив. Підтвердив, що підсудну затримували одну.
Згідно висновку експерта №НОМЕР_1 (а. с. 15) вилучена у підсудної рідина коричневого кольору містить димедрол та наркотичні алкалоїди опію: морфін, кодеїн і складний ефір - моноацетилморфін (МАМ) і є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм (ацетильованим), маса сухого залишку якого становить 0,136г.
Свідок ОСОБА_3. в судовому засіданні повідомила, що не пам'ятає якого числа вона була затримана разом з ОСОБА_2 працівниками міліції по вул. Шевченко в м. Полтаві та доставлена в Октярський райвідділ. Шевченко була відпущена, а ОСОБА_2 залишилась в райвідділі і більше вона її не бачила. Не було такого випадку , щоб її та ОСОБА_2 працівники міліції затримували в підземному переході « Злато місто».
Суд до даних показів відноситься критично, бере їх під сумнів, так як ОСОБА_3 не може вказати точної дати коли вони були затримані, чи по даному факту порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_2. чи це інша подія, крім того дані покази спростовуються відсутністю даних про реєстрацію в книзі обліку про затримання ОСОБА_3. разом з ОСОБА_2., яка була зареєстрована 15.02. 2006 року о 20.15 годині в Октябрському РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, показами свідків, які були присутні в якості понятих при затриманні 15.02.2006 року і які підтвердили , що ОСОБА_2. була затримана працівниками міліції одна і ніякої іншої жінки вони разом з ОСОБА_2. не бачили.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, які спростовують твердження підсудної про її непричетність до придбання та зберігання наркотичних засобів, суд відповідно до ч.2 ст.74 КПК України приймає до уваги ті показання підсудної, які вона давала в ході досудового слідства, визнаючи при цьому факт незаконного придбання і зберігання без мети збуту для власного вживання наркотичного засобу (а. с. 5, 24, 31, 47) за обставин, викладених вище. З цих же підстав суд розцінює її показання в ході судового слідства як
З
спробу захисту від пред'явленого обвинувачення з наміром уникнути покарання за вчинений злочин, а тому до уваги не приймає її твердження , що до неї застосовувались незаконні методи дізнання та слідства, які не підтвердились і спростувались проведеною перевіркою та допитом працівників міліції ОСОБА_7., ОСОБА_6, ОСОБА_8.
Суд встановив , що затримання підсудної мало місце саме 15, а не 16 лютого 2006 року, як в подальшому ствердила і сама підсудна. При цьому суд також як підтвердження цього факту приймає до уваги протокол огляду (а. с. 4), складений 15 лютого, пояснення ОСОБА_2., ОСОБА_4 та ОСОБА_9. (а. с.5,6,7), відібрані в цей же день та постанову про затримання особи, яка порушила правила обігу наркосировини (а. с. 8), винесену також цієї дати, той факт що в судовому засіданні свої підписи підтвердили свідки, які були присутні при затриманні ОСОБА_2. 15 лютого 2006 року і ствердили, що підпис ставили в той же день, яким складався протокол.
Оскільки наведені докази зібрані у визначеному законом порядку, суд відповідно до ст. 65 КПК України розцінює їх як допустимі та покладає в основу пред'явленого підсудній обвинувачення та доведеності її вини у вчиненні злочину.
В суді не знайшло своє підтвердження виготовлення наркотичного засобу ОСОБА_2., а встановлений факт придбання наркотичного засобу у невідомої особи у невстановленому місці ОСОБА_2. для особистого вживання, що підтверджується показами свідків, які були присутні при затриманні ОСОБА_2. 15 лютого 2006 року та показами працівників міліції, які затримували ОСОБА_2., яка повідомляла, що наркотичний засіб в медичному шприці придбала для власного вживання, тому суд виключає із обвинувачення виготовлення наркотичного засобу.
Суд дії підсудної ОСОБА_2. кваліфікує за ст. 309ч.2 КК України, оскільки вона вчинила умисні дії, які виразилися в незаконному придбанні, зберіганні, наркотичного засобу без мети збуту, вчинені повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, її особу, яка неоднозначно характеризується за місцем відбування покарання і проживання (задовільно і негативно відповідно), відсутність як тих, що пом'якшують, так і тих, що обтяжують покарання обставин, наявність у підсудної судимостей за попередні злочини та невідбутої частини покарання за їх вчинення і приходить до висновку, що її виправлення, а також запобігання вчиненню нею нових злочинів, можливе лише за умови призначення їй покарання у виді позбавлення волі.
Згідно медичного висновку (а. с. 72) підсудна має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, активне вживання алкоголю і потребує лікування від алкоголізму, протипоказань цьому немає. Однак суд не вважає за можливе його застосування, оскільки відповідно до ст. 96 КК України воно не відноситься до захворювань, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб та відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду Україні № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» , таке лікування застосовується до осіб, які страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб (алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать, оскільки вони є соціально небезпечними захворюваннями).
Відповідно до ч.І та ч.2 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994року із змінами, внесеними від 03.04.2003 року та 09.09.2004 року проведення науково-дослідними установами судових експертиз наукових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується за рахунок Державного бюджету України. Проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. Відповідно до Положення « Про порядок внесення юридичними та фізичними особами плати за проведення експертними підрозділами органів внутрішніх справ України досліджень та інших робіт із застосуванням науково -
4
технічних засобів криміналістичних методів та використання цих коштів» затвердженого наказом Міністерства фінансів та Міністерством внутрішніх справ України 06.07.1998 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.1999 року, судові витрати по кримінальним та адміністративним справам та за дослідженнями за матеріалами кримінальних справ, що призначаються органами дізнання, досудового слідства та суду не стягуються . Тому суд вважає, що судові витрати з підсудної не стягуються.
Речовий доказ -наркотичний засіб в медичному шприці необхідно знищити.
Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд -ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винною за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.І ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного покарання невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2003 року і остаточне покарання призначити у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць.
Строк покарання рахувати з 22 березня 2006 року з моменту затримання особи.
Речовий доказ - наркотичний засіб в медичному шприці - знищити.
Запобіжний захід - тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.
Витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави
Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд м. Полтави протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою , яка перебуває під вартою в цей же строк з моменту отримання копії вироку.
- Номер: 1-в/592/194/19
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-54/07
- Суд: Ковпаківський районний суд м. Сум
- Суддя: Редько Г.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.02.2019
- Дата етапу: 22.03.2019