Справа № 22-11020 / 2006 р.                                  Головуючий у 1 інстанції Мірута О.А.

Категорія 41                                                              доповідач Жданова В.С

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 грудня 2006 p.

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої Лоленко А.В.

Суддів Жданової B.C., Олейніковій Л.С.

При секретарі Пометун С.М.

За участю представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 5 жовтня 2006 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та компенсації моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 5 жовтня 2006 р.

частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, з відповідача ОСОБА_1 на користь

позивача стягнута заборгованість за договором позики з урахуванням індексу інфляції в

сумі 174252,50 грн, 3% річних - 11275 грн, виплати по сплаті судового збору в розмірі

1708,50 грн, всього стягнуто 187236,55 грн.

   В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати,

ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав неправильну правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, порушив норма матеріального і процесуального права, внаслідок чого судом постановлене неправильне рішення.

При розгляді  справи судом було встановлено, що  відповідач ОСОБА_1

2002                       р. написав розписку, яку передав позивачу через його матір , в якій зазначив, що бере на себе зобов'язання до 25 січня 2003 р. повернути відповідачу ОСОБА_2 тимчасову допомогу у розмірі 25000 доларів США. Крім того, за умовами розписки позивач взяв на себе зобов'язання в разі затримки повернення сплати сплачувати позикодавцю пеню із розрахунку 24% річних в валюті за період з 26.01.2003 р. по

2003                       р. і далі 36%. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розписка надана суду позикодавцем, що є підтвердженням факту отримання грошей позичальником ОСОБА_1

Суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення відповідача про те, що матеріальна допомога буде повернута позивачеві в зазначений строк в разі виконання позивачем та його матір'ю певних умов, а саме : ОСОБА_2 / позивач/ та ОСОБА_3 / мати позивача/ переоформлюють свої долі у статутному фонді ТОВ „ Крекіс" та ТОВ „ Кренкіс-Д" на нього / ОСОБА_1 /, оскільки на розписці були відсутні підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Заслхавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін , дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ст. 374, ст. 374 ЦК України / в ред. 1963 р. /за договором позики одна сторона / позикодавець/ передає у власність другій стороні / позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж саме суму грошових коштів або таку ж кількість речей.

Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.

На підтверждення укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами був укладений договір позики, розписка надана суду, позикодавцем, що є підтвердженням факту отримання грошей позичальником ОСОБА_1

На дамку апеляційного суду такий висновок є передчасним, зробленим без з'ясування всіх обставин по справі.

З наданої суду розписки вбачається, що ОСОБА_1 зобов'язується до 25.01.2003 р. повернути тимчасову допомогу у розмірі 25000 доларів США ОСОБА_2. При цьому , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 переоформлюють свої долі в уставному фонді ТОВ „ Крекіс" та ТОВ „ Крекіс-Д" на ОСОБА_1

В розписці відповідач зазначив умови, при яких він зобов'язується повернути матеріальну допомогу.

Позивач прийняв від відповідача розписку такого змісту, прийняв умови, за яких матеріальна допомога буде йому повернута.

Договір позики відповідно до ст. 374 ЦК України не передбачає наявність умов, при яких позичальник зобов'язується повернути суму позики.

Апеляційний суд не виключає можливості, що спір виник між засновниками підприємства щодо інших грошових зобов'язань , які можуть бути врегульовані іншими нормами матеріального права, але не договором позики .

Суд першої інстанції не перевірив заперечення відповідача, зробив передчасний висновок щодо характеру правовідносин , оскільки не з'ясовував  чи не випливає спір з корпоративних відносин між засновниками ТОВ „ Крекіс" та ТОВ „ Крекіс Д „ / про вихід із складу засновників та перерозподіл часток. /

З пояснень відповідача вбачається, що матеріальна допомога надавалась підприємству, засновниками якого  є сторони та мала бути повернута з доходів цього підприємства.

За таких обставин суд першої інстанції не обговорив питання про можливість притягнення до справи в якості 3 особи ТОВ „ Крекіс" та „ Крекіс Д „ , на які посилається в розписці ОСОБА_1, та не з'ясував питання про можливе надходження матеріальної допомоги підприємству, а також питання щодо виходу із складу засновників та перерозподілу часток.

3"ясування цих обставин впливає на висновки суду та вирішує питання щодо прав та обов'язків підприємства „ Крекіс", „ Крекіс Д „

За таких обставин апеляційний суд позбавлений можливості з'ясувати всі обставини , що мають значення для справи, зробити відповідні висновки, застосувати закон у відповідності до правовідносин, оскільки судом першої інстанції не обговорено та не з'ясоване питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, і прав яких ухвалене рішення стосується .

Керуючись ст. ст. 307,311п4, 312-315 ЦПК України апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 5 жовтня 2006 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.