Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3, 50029, (0564) 53-50-84

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді - Українця Ю.Й.

при секретарі - Ткачук Н.І. з участю представників сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,

В С Т А Н О В И В :

.Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» далі скорочена назва - ВАТ «Криворіжзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, посилаючись на те, що він працював з 1986р. по 22.07.2006р. у шкідливих підземних умовах, підземним гірничим робітником очисного забою, з правом ведення вибухових робіт шахти «Гвардійська», яка є структурним підрозділом ВАГ «Криворіжзалізрудком». У зв'язку з професійним захворюванням 05.10.2006р., він пройшов огляд МСЕК. де йому було встановлено 45% втрати професійної працездатності і 3 група інвалідності. У зв'язку із заподіянням йому шкоди Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі постановою № 3730Н від 27.11.2006 р. призначило йому щомісячні страхові виплати по 926,12 гри., виходячи із середнього заробітку в сумі 2058,05 гри., що передували до настання страхового випадку і відсотка втрати професійної працездатності. Крім того, йому була нарахована одноразова допомога в розмірі граничної суми 19 тис. 840 грн. Але питання відносно моральної шкоди не вирішувалось. Робота протягом близько 20 років на шахті «Гвардійська» в умовах важкої фізичної праці, підвищених рівнях локальної і загальної вібрації, запиленості, шуму, що перевищувала ГДК та несприятливого мікроклімату призвели до стійкої втрати його професійної працездатності та професійного захворювання. Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 1 І від 10.06.2006р., а також санітарно - гігієнічна характеристики умов праці від 18.02.2005р., причиною професійного захворювання стало те, що він довгий час працював в умовах тяжкої фізичної праці, що перевищує гранично допустимі норми. Тим самим йому була спричинена моральна шкода. Оскільки він отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і мас відшкодуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці. У зв'язку з професійним захворюванням змінилися його образ і якість життя, що завдає йому моральні страждання. Він постійно відчуває стійкий біль в п/крижовому та шийному відділах хребта, плечових, ліктьових і колінних суглобах, що спричиняє утруднення в пересуванні, а також оніміння кінцівок, задуху після помірного фізичного навантаження, швидку втомлюваність, значне зниження працездатності. Професійне захворювання має стійкий больовий синдром, що викликають у позивача як фізичні, так і душевні страждання.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і підтвердив обставини, викладені позивачем у його позові та просив суд стягнути на користь позивача з відповідача ВАТ «Криворіжзалізрудком» суму 100 тис грн. у відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди.

У судовому засіданні представник відповідача ВАТ «Криворіжзалізрудком» - ОСОБА_2 позовні вимоги позивача ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди не визнала, пояснивши, що позивач ОСОБА_3 з 1986р. по 22.07.2006р. працював підземним гірничим робітником очисного забою, з правом ведення вибухових робіт шахти «Гвардійська» ВАТ «Криворіжзалізрудком». Позивач є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, тому отримує відповідні страхові виплати. Також позивачем був пропущений строк позовної давності звернення до суду. Крім того, позивач не надав суду доказів про порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість оточуючими, дані про настання інших негативних наслідків морального характеру. Просила суд у задоволені позовних вимог відносно її підприємства - відмовити.

Вислухавши представників позивача і відповідача, вивчивши матеріали справи і оцінивши в сукупності всі досліджені в справі докази, суд вважає позов ОСОБА_3 до відповідача ВАТ «Криворіжзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди таким, що підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 працював з і 986р. по 22.07.2006р. у шкідливих підземних умовах, підземним гірничим робітником очисного забою, з правом ведення вибухових робіт шахти «Гвардійська», яка є структурним підрозділом ВАТ «Криворіжзалізрудком». У зв'язку з професійним захворюванням 05.10.2006р., він пройшов огляд МСЕК, де йому було встановлено 45% втрати професійної працездатності і 3 група інвалідності.

У зв'язку із заподіянням позивачу шкоди Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі постановою № 3730Н від 27.11.2006 р. призначило йому щомісячні страхові виплати по 926.12 грн.. виходячи із середньою заробітку в сумі 2058,05 гри., що передували до настання страхового випадку і відсотка втрати професійної працездатності. Крім того, позивачу була нарахована одноразова допомога в розмірі граничної суми 19 тис. 840 грн.

Робота протягом близько 20 років на шахті «Гвардійська» в умовах важкої фізичної праці, підвищених рівнях локальної і загальної вібрації, запиленості, шуму, що перевищувала ГДК та несприятливого мікроклімату призвели до стійкої втрати професійної працездатності та професійного захворювання.

Згідно акту розслідування хронічною професійного захворювання № 11 від 10.06.2006р., а також санітарно - гігієнічна характеристики умов праці від 18.02.2005р., причиною професійного захворювання стало те, що позивач довгий час працював в умовах тяжкої фізичної праці, що перевищує гранично допустимі норми.

У зв'язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці позивач занедужав професійним захворюванням, і йому був установлений наступний діагноз: радикулопатія попереково-крижова та шийна з вираженим порушенням біомеханіки хребта і стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді плече лопаткового періартрозу ПФС другого ст., гіпотрофії м'язів плечового поясу, хронічний бронхіт ЛН першого ст. ТНТ - катаракта першої ст. обох очей.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпГІ України забезпечення безпечних і нешкідливих праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Нормою ст. 1167 ЦК України, що набрав чинності з 2004 року, установлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення йото законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свою життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно п.13 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди", судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13.01.2000р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскільки професійне захворювання виникло внаслідок тривалої роботи в шкідливих підземних умовах під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

З вини відповідача, які не забезпечив безпечні умови роботи, позивачу була спричинена моральна шкода.

Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається в судовому порядку.

У зв'язку з професійним захворюванням змінилися образ і якість життя позивача, що завдає йому моральних страждань.

Внаслідок чого, позивач постійно відчуває стійкий біль в п/крижовому та шийному відділах хребта, плечових, ліктьових і колінних суглобах, що спричиняє, утруднення при пересуванні, а також оніміння кінцівок, задуху після помірного фізичного навантаження, швидку втомлюваність, значне зниження працездатності. Професійне захворювання має стійкий больовий синдром, що викликають у позивача як фізичні, гак і душевні страждання.

Згідно висновку МСЕК позивачу визначена потреба у медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні, але він не може дотримуватись зазначених рекомендацій внаслідок значного зменшення розміру своїх доходів.

Виходячи з викладеного, доводи відповідача ВАТ «Криворіжзалізрудком» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1 105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я припинено з 01.01.2008р. незалежно від часу настання страхового випадку.

Конституційний Суд України в абз. 9 п. 5 Рішення № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), зазначив, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Вирішуючи даний спір по суті, заявлених та підтриманих позовних вимог ОСОБА_3, суд виходить з того, що його вимоги відповідають діючому на цей час, відносно нього КЗпП України, а саме ст. 237-1 КЗпП України, оскільки, вперше позивачу за висновком МСЕК від 05,10.2006 р. встановлена третя група інвалідності з 45 % втрати професійної працездатності, тому саме з цього часу у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Доводи відповідача ВАТ «Криворіжзалізрудком» щодо пропуску позивачем строку позовної давності, безпідставні, оскільки відповідно до п.З ч.І ст. 268 ЦПК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, і іншим ушкодженням здоров'я.

Аналізуючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3. до відповідача ВАТ «Криворіжзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки, право на відшкодування моральної шкоди відповідачем, відносно втрати працездатності, встановленої вперше у жовтні 2006р. - 45 %, та визначена позивачем сума відшкодування моральної шкоди не відповідна до заподіяної йому, фактично, моральної шкоди.

На думку суду, сума відшкодування моральної шкоди, з огляду на встановлені судом обставини справи, повинна бути відповідна заподіяній моральній шкоді, з урахуванням таких обставин, як неможливість повного відновлення стану здоров'я позивача, фактично, і позбавлення його можливості продовження працювати за професією, або взагалі працювати, наявність у нього певних фізичних вад, свідчить про зміну його звичного стану життя, що призвело до моральних та фізичних страждань позивача, потребуючих постійне, періодичне лікування в амбулаторних умовах та умовах стаціонару, яке потребуватиме від позивача додаткових сил та витрат, а також витрат на санаторно-курортне, реабілітаційне лікування, що несе за собою додаткові страждання, з чого слід зробити висновок про те, що на користь позивача ОСОБА_3 спід стягнути у відшкодування моральної шкоди з ВАТ «Криворіжзалізрудком» - 25 тис. грн., дана сума визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11. 209. 212. 214-215. 218 ЦПК України, ст. 13 Закону України „Про охорону праці", суд,

В И Р 1 Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО.

Стягнули з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_3 25 (двадцять п'ять) тисяч гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб, у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з відповідача ВАТ «Криворіжзалізрудком» судовий збір в сумі 08,50 грн. та виграти з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. в дохід держави.

На дане рішення суду сторонами може бути подана апеляційна скарга, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.