Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3, 50029, (0564) 53-50-84

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді - Українець Ю.Й. при секретарі - Ткачук Н.І.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника ВАТ «КЦРЗ» - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в місті ОСОБА_4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, 3-я особа Відкрите акціонерне товариство «Криворізький центральний рудоремонтний завод» про відшкодування шкоди. –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1М звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, посилаючись на те, з 1972 р. по 1985 р. він працював на Криворізькому центральному рудоремонтному заводі формувальником сталеплавильного цеху в шкідливих умовах, де і була заподіяна шкода його здоров'ю. У зв'язку з професійним захворюванням в лютому 1986 р. він пройшов обстеження в МСЕК, де йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності, і друга група інвалідності, а з 26.01.1994 р. 80 % безстроково.

У зв'язку з професійним захворюванням відповідачем ВАТ "КЦРЗ" йому була встановлена сума щомісячних виплат, виходячи із середньої заробітної плати формувальника ручної формовки за січень - квітень 1992 р., відкоректованого на коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів, де за основу була взята заробітна плата 10651,35 крб.

За період з 01.07.1992 р. по 01.03.2000 р. були застосовані слідуючи коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів: 1,39*1,57*1,33*2,5*2,9*3,0*2,0*2,0*3,0*1,5*2,267*1,25*1,3.

Згідно з наказом по ''КЦРЗ'' № 103 від 11.02.1993 р. середня заробітна плата для нарахування регресннх виплат складала 9726 крб. Згідно з довідкою виданою 08.12.2005 р. № 05-1543 середня заробітна плата формувальника ручної формовки 5-го розряду сталеливарного цеху по ВАТ "КЦРЗ" за січень - квітень 1992 р. складала 10651,35 крб. За період з 01.07.1992 р. по 01.01.1996 р, відповідач застосував коефіцієнти 1.39*1,57*1,33*2.5*2,9*3,0*2,0*2,0*3,0*1,5, і сума регресних виплат за цей період склала 101279848.99 крб., а повинна складати за той же період застосувавши ті самі коефіцієнти - 89112075,44 крб. Переплата в сумі становить (101279848.99 - 89112075,44) = 12167773,55 крб. = 121.68 грн.

З 01.01.1996 р. по 01.02.1999 р. середньомісячні виплати по регресу відповідачем складали - 131,92 грн. Фактично треба було платити, застосувавши коефіцієнт 2,267 - 219,50 гри., і недоплата складає 87,58 грн., а за 37 місяців (87,58 грв.*37) = 3240,46 грн.

З 01.02.1999 р. по 01.03.2000 р. згідно з довідкою ВАТ "КЦРЗ" від 26.12.2005 р. за № 045-1636 при нарахуванні регресних виплат був застосований коефіцієнт 1,25 і виплати становили 208.60 грн.. а треба було платити 274,38 грн. різниця складає 65,78 грн., а за 13 місяців недоплата становить - 855.14 грн. Довідку за лютий 1999 р. ВАТ "КЦРЗ" не надало за відсутністю вихідних даних.

З 01.03.2000 р. був введений коефіцієнт 1,3 відповідно середньомісячна заробітна плата формувальника ручної формовки 5 розряду в березні 2000 р. складала - 428,90 грн. Розмір втраченого заробітку до 01.03.2000р. - 274,38 грн. Збільшений в 1.3 рази буде складати 356,69 грн. в перерахунку на 100% - 445,87 грн., що перебільшує середньомісячну заробітну плату формувальника. В цьому випадку розмір відшкодування буде становити 428,90 грн. : 100% * 80% = 343,12 грн. ВАТ «КЦРЗ» виплачував йому по 225,29 грн., щомісяця, а треба було платити 343,12 грн, відповідно щомісячна недоплата становила 117,83 грн., а за 14 місяців вона становить 1649,62 грн.

Всього за період з 05.07.1992 р. по 01.05.2001р. відповідач ВАТ "КЦРЗ" недоплатив йому щомісячних платежів на суму 5623,54 грн. ( 5745,22 - 121,68 ).

З 01.04.2001 р. усі виплати по відшкодуванню заподіяної шкоди провадить відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, далі - ВВД ФСС від НВНВ та ПЗ України в м. Кривому Розі. Станом на 01.04. 2003 р. Фонд сплачував йому 183,59 грн., а повинен був сплачувати 439,81 грн,, щомісячна недоплата складає 256,22 грн., за період з 08.12.2003 р. по 01.03.2004 р. недоплата складає 3074.64 грн. З 01.03.2004 р. по 01.03.2005 р. фонд виплачував по 211.50 грн. щомісяця, в той іс як слід було виплачувати 506,66 грн., а отже, щомісячна недоплата за цей період становить 295,16 грн., а за 12 місяців - 3541,92 грн. З 01.03.2005 р. по 01,03.2006 р. фонд виплачував по 261,84 грн. щомісяця, а слід було виплачувати 627.24 грн., отже, щомісячна недоплата за цей період становить 365,40 грн.. а за 12 місяців -4384,80 грн. Загальна сума недоплати Фондом становить з 01.04.2003 р. по 01.03.2006 р. - 14596,46 грн.. що і варто стягнути з Фонду.

З 01.03.2006 р. щомісячні платежі варто стягувати з Фонду в сумі 754,57 грн. до зміни обставин які тягнуть перерахунок. Крім того просив стягнути компенсацію в зв'язку з несвоєчасною виплатою сум відшкодування шкоди в розмірі 1777,90 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1, а також його представник ОСОБА_2 позов підтримали у повному обсязі і підтвердили обставини викладені ними у позовній заяві.

Третя особа ВАТ «КЦРЗ» в особі свого представника ОСОБА_3 у судовому засіданні, позов не визнали і пояснила, що не визнає розрахунки сум відшкодування шкоди позивача, заподіяної йому здоров'ю, оскільки не всі коефіцієнти росту заробітної плати повинні застосовуватися до сум відшкодування шкоди, заподіяної позивачеві, а розрахунки зроблені позивачем, виплачені на 01.04.2001 р. слід вважати вірними, з огляду на доплату, яку було проведено у минулі роки, тому просила в позові відмовити.

Відповідач - ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі належним чином сповіщений про дату судових засідань, свого представника у черговий раз до суду не направив, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин за клопотанням позивача, його представника, представника третьої особи, судом вирішено розглянути справу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, його представника, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 1972 р. по 1985 р. позивач працював на Криворізькому центральному рудоремонтному заводі формувальником сталеплавильного цеху в шкідливих умовах, де і була заподіяна шкода його здоров'ю . В зв'язку з професійним захворюванням в лютому 1986 року він пройшов обстеження в МСЕК, де йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності, і друга група інвалідності, а з 26.01.1994 р. - 80% безстроково.

В зв'язку з професійним захворюванням відповідачем ВАТ "КЦРЗ" йому була встановлена сума щомісячних виплат, виходячи із середньої заробітної плати формувальника ручної формовки за січень - квітень 1992року, відкоректованого на коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів, де за основу була взята заробітна плата 10651,35 крб.

За період з 01.07.1992р. по 01.03.2000р. були застосовані слідуючи коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів:

1,39*1.57*1,33*2,5*2,9*3,0*2,0*2,0*3,0*1,5*2,267*1,25*1.3.

Відповідно до постанов КМУ від 26.05.1992р. № 276, від 03.12.1992 р. № 676, від 26.01.1993р. № 46, від 02.06.93р. № 392, від 30.08.93р. № 671. від 02.12.93р., № 974, від 04.07.94р. № 449. від 20.10.94р. № 720, від 08.02.95р. №102 і п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", починаючи з 01.07.1992 р. слід проводити перерахунок платежів шляхом множення розміру відшкодування шкоди, яке виникло на момент чергового підвищення тарифних ставок і посадових окладів на коефіцієнти їх фактичного підвищення якщо колективний договір або Галузева угода не передбачають більш пільгових умов перерахунку.

Згідно з наказом по "КЦРЗ" № 103 від 11.02.1993р. середня заробітна плата для нарахування регресних виплат складала 9726 крб. Згідно з довідкою виданою ОСОБА_1 08.12.2005 р. № 05-1543 середня заробітна плата формувальника ручної формовки 5-го розряду сталеливарного цеху по ВАТ "КЦРЗ" за січень -квітень 1992 р. складала 10651,35 крб.

За період з 01.07.1992 р. по 01.01.1996 р. 3-я особа ВАТ «КЦРЗ» застосував коефіцієнти 1.39*1,57*1,33*2.5*2,9*3,0*2,0*2,0*3,0*1,5, і сума регресних виплат за цей період склала 101279848.99 крб.. а повинна складати за той же період застосувавши ті самі коефіцієнти - 89112075,44 крб. Переплата в сумі становить (101279848,99 - 89112075,44) = 12167773,55 крб. = 121,68 грн.

З 01.01.1996 р. по 01.02.1999 р. середньомісячні виплати по регресу ВАТ «КЦРЗ» складали - 131,92 грн. Фактично треба було платити, застосувавши коефіцієнт 2,267 - 219,50 грн., і недоплата складає 87,58 трн., а за 37 місяців (87,58 грн.*37) - 3240,46 трн.

З 01.02.1999 р. по 01.03.2000 р. згідно з довідкою ВАТ " КЦРЗ" від 26.12.2005 р. за № 045-1636 при нарахуванні регресних виплат був застосований коефіцієнт 1,25 і виплати ВАГ «КЦРЗ» становили 208,60 гри., а треба було платити 274,38 трн. різниця складає 65,78 трн., а за 13 місяців недоплата становить - 855,14 грн.

Постановою КМУ від 03.10.1997 р. .№ 1100 затвердженні " Зміни і доповнення, які відносяться до правил відшкодування власником підприємства шкоди завданої працівнику ушкодженням здоров'я в зв'язку з виконанням трудових обов'язків" у відповідності з якими п.28 "Правил" доповнений новим абзацом 6 такого змісту: " Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови і'юто роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи."

Вимоги п. 28 абз. 6 "Правил відшкодування шкоди" в частині перерахунку повинні виконуватися тільки в разі підвищення тарифних ставок (окладів) відповідних працівників підприємства. При цьому перерахований розмір заробітку в перерахунку на 100% втрати працездатності необхідно порівнювати з середньомісячним заробітком відповідного працівника, в який включається заробітна плата за той місяць в якому проводилось підвищення тарифних ставок (окладів) по відповідній професії, В усіх випадках перерахунок розміру відшкодування, а також у випадку неритмічної роботи підприємства відповідний розмір втраченого заробітку корегуванню в бік зменшення не підлягає (п. 9 "Правил"), тобто підприємство не має права зменшувати розмір втраченого заробітку, який склався на момент підвищення тарифних ставок (окладів).

Визначений раніше розмір відшкодування залишається без змін до тих пір, поки за час чергового підвищення тарифних ставок він не перевищить (в порахунку на 100% втрати працездатності середньомісячний заробіток відповідного працівника), і тільки тоді він підвищується.

Довідку за лютий 1999 р. ВАТ " КЦРЗ" не надало за відсутністю вихідних даних.

З 01.03.2000 р. був введений коефіцієнт 1,3 відповідно середньомісячна заробітна плата формувальника ручної формовки 5- ю розряду в березні 2000 р. складала - 428,90 гри. Розмір втраченого заробітку до 01.03.2000 р. - 274,38 грн. Збільшений в 1,Зрази буде складати 356,69 грн. в перерахунку на 100% - 445,87 гри., що перебільшує середньомісячну заробітну плату формувальника. В цьому випадку розмір відшкодування буде становити 428.90 три. : 100% * 80% 343,12 грн."

Фактично, в період з 01.03.2000 р. по 01.04.2001 р., ВАТ «КЦРЗ» виплачував позивачу по 225.29 грн.. щомісяця, а треба було платити 343,12 грн, відповідно щомісячна недоплата становила 117,83 грн., а за 14 місяців вона становить 1649,62 грн.

Всього за період з 05.07.1992 р. по 01.05.2001 р. ВАТ "КЦРЗ" недоплатив позивачу щомісячних платежів на суму 5623,54 грн. ( 5745,22 - 121,68 ).

З 01.04.2001 р. усі виплати по відшкодуванню заподіяної шкоди провадить Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі.

Відповідно до ст. 34, п.1 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..." страхові виплати і пенсія по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим страховим випадком не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

З 01.05.2001р. по 01.10.2001р. Фонд платив йому 183,59 грн. щомісяця, а необхідно було платити 321,90 грн., пенсія по інвалідності в цей період становила 107,00 грн., ( 321,90 + 107,00 ) = 428.90 гри., що не перевищує заробітну плату в перерахунку на 100% яка складає 428,90 грн., недоплата становила 138,31 грн., а за 5 місяців вона становить 691,55 грн.

З 01.10.2001р. по 01.03.2002р. Фонд сплатив позивачу 183,59 грн. щомісяця, а необхідно було платити 311,90 грн., пенсія по інвалідності в цей період становила 117,00 грн., ( 311,90 + 117,00 ) = 428,90 грн., що не перевищує заробітну плату в перерахунку на 100% яка складає 428,90 грн., недоплата становила 128,31 грн., а за 5 місяців вона становить 641,55 грн.

З 01.03.2002р. по 01.03.2003р. Фонд сплатив позивачу 183,59 грн. щомісяця, а необхідно було платити 372,09 грн., пенсія по інвалідності в цей період становила 129,00 гри.. ( 372,09 + 129.00 ) = 501,09 гри., що не перевищує заробітну плату в перерахунку на 100% яка складає 511,68 грн., недоплата становила 188,50 гри., а за 12 місяців вона становить 2262,00 грн.

З 01.03.2003р. по 01.03.2004р. Фонд сплатив позивачу 183,59 грн. щомісяця, а необхідно було платити 439,81 гри., пенсія по інвалідності в цей період становила 141.90 грн., ( 439,81 + 141,9 ) = 581,71 грн., що не перевищує заробітну плату в перерахунку на 100%, яка складає 604,80 грн., недоплата становила 256.22 грн.. а за 12 місяців вона становить 3074.64 грн.

З 01.03.2004р. по 01.03.2005р. Фонд сплатив позивачу 211,50 грн. щомісяця, а необхідно було платити 506,66 грн., пенсія по інвалідності в цей період становила 150,00 грн.. ( 506,66 + 150,00 ) = 656,66 грн., що не перевищує заробітну плату в перерахунку на 100%, яка складає 696,73 грн.. недоплата становила 295.16 грн.. а за 12 місяців вона становить 3541,92 грн.

З 01.03.2005р. по 01.03.2006р. Фонд сплатив позивачу 261,84 грн. щомісяця, а необхідно було платити 627,24 грн.. пенсія по інвалідності в цей період становила 150,00 грн., ( 627,24 + 150,00 ) = 777.24 грн., що не перевищує заробітну плату в перерахунку на 100%. яка складає 862,55 грн., недоплата становила 365,40 грн.. а за 12 місяців вона становить 4384,80 грн.

За період з 01.05.2001р. по 01.03.2006р. Фонд недоплатив позивачу - 14596,46 грн. В частині стягнення компенсації з Фонду в зв'язку з несвоєчасною сплатою відшкодування шкоди позовні вимоги безпідставні і задоволенню не підлягають.

ВАТ «КЦРЗ» необгрунтовано не застосував всі встановлені коефіцієнти за період 1992-2000 р.р. підвищення тарифних ставок і окладів, що спричинило зменшення суми відшкодування шкоди, а саме не застосовано 2,267 з 01.01.1996 року.

Вирішуючи спір суд звертає увагу на норми ст. 71 ЦК України (в редакції 1963 р.), з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 р. та роз'яснення, викладені в п.п. І, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. (з подальшими змінами), «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно з якими загальний строк, у межах якою особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадках, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволені позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох які передували моменту звернення особи до суду.

Відповідно до Закону України від 23.09.1999 р. № 1 105-Х1У «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випаду виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності особам, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 р. Фонд сплачує виплати та надає соціальні послуги з моменту передачі відповідними підприємствами в установленому порядку документів, що підтверджують право цих працівників на такі послуги.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню за час, що не перевищує трьох років, які передували менту звернення позивача до суду.

Позивач звернувся до суду 11.04.2006 р., перерахунок сум щомісячних платежів і стягнення сум )плати слід провести за період з 11.04.2003 р.

Станом на 01.04.2003 р. Фонд сплачував позивачу 183,59 грн., а повинен був сплачувати 439,81 грн.. щомісячна недоплата складає 256,22 грн., за період з 08.12.2003 р. по 01.03.2004 р. недоплата складає 3074,64грн..

З 01.03.2004 р. по 01.03.2005 р. фонд виплачував позивачу по 211.50 ірн. щомісяця, в той час як слід ю виплачувати 506,66 гри., отже, щомісячна недоплата за цей період становить 295.16 грн., а за 12 місяців -3541,92 грн.

З 01.03.2005 р. по 01.03.2006 р. фонд виплачував позивачу по 261,84 грн. щомісяця, а слід було виплачувати 627.24 грн., отже, щомісячна недоплата за цей період становить 365.40 грн., а за 12 місяців -4384.80 грн.

Загальна сума недоплати Фондом становить з 01.04.2003 р. по 01.03.2006 р. - 14596,46 гри., що і варто стягнути з Фонду.

З 01.03.2006 р. щомісячні платежі варто стягувати з Фонду в сумі 754,57 грн. до зміни обставин які тягнуть перерахунок

В іншій частині в позові ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки його розрахунки є невірними і не підтверджуються належними доказами.

На підставі викладеного і керуючись ст. 173 КЗпП України, ст.ст. 11, 12, 13 Закону України «Про охорону праці», п.п. 9, 10, 22, 28, 43 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", Законом України "Про колективні договори і угоди". Законом України від 23.09.1999р. №1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасною випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (зі змінами, внесеними згідно із наступними Законами), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (у редакції від 25.05.1998р.), ст. ст. 10, 1 і, 60, 61, 79, 80, 88, 169, 212 -215, 218, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях України в м. Кривому Розі, 3-тя особа ВАТ «КЦРЗ» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 недоплату по щомісячних платежах за період з 01.04.2003 року по 01.03.2006 року 10 тис. 745,14 грн., а також стягувати в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю починаючи з 01.03.2006 р. по 754,57 грн. щомісячно, до зміни обставин які тягнуть перерахунок виплат.

В іншій частині в позові ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду піддати негайному виконанню в межах місячного платежу

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області 15 грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги в палату з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.