АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-2442/2008р.                          

Головуючий у 1 інстанції: Трофимова Д.А.  

Суддя-доповідач: Савченко О.В.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25 червня 2008р.                                                                                         м. Запоріжжя

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Спас О.В., Каракуші К.В.

при секретарі: Вертелецькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про t відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, та за зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У травні 2007 року ОСОБА_2. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

У позові зазначав, що 20 березня 2007 року, на перехресті вулиць Стефанова та Хлібозаводська у м. Запоріжжі, відповідач, керуючи автомобілем „ЗИЛ-ММЗ 4502", державний НОМЕР_2, не впевнившись у бездеці своїх дій, проігнорувавши забороняючий сигнал світлофора, здійснив зіткнення з автомобілем „TOYOTA CAMRY", державний НОМЕР_1 що залишав перехрестя і яким керував позивач.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль було пошкоджено, вартість відновлюваного ремонту складає 123947 гр. 06 коп., а вартість проведення експертизи - 460 гр.

Крім матеріальної, йому також було заподіяно моральну шкоду, оскільки участь у ДТП негативно вплинула на стан його здоров"я , що потягло необхідність тривалого лікування, а пошкодження автомобіля стало причиною його" душевних страждань.

В подальшому, посилаючись на те, що 03.07.2007 року на підставі полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних

 

транспортних засобів, внаслідок страхового випадку, що настав 20 березня 2007 року через ДТП, у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди Запорізьким управлінням Акціонерного товариства „Українська пожежна страхова компанія" йому було виплачено 25500 гр., у вересні 2007 року змінив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на його користь 98907 гр.06 коп. матеріальної шкоди та 1600 гр. компенсації моральної шкоди.

ОСОБА_1. проти позову заперечував і у червні 2007 року звернувся до ОСОБА_2. із зустрічним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи його тим, що 20 березня 2007 року дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини, оскільки, за його думкою, порушень Правил дорожнього руху він не допускав і оскаржив складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення та постанову про відмову у порушенні кримінальної справи щодо обставин ДТП.

Посилаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено його автомобіль „ЗИЛ ММЗ-4502" державний НОМЕР_2 сталася з вини ОСОБА_2., просив стягнути з останнього на його користь 1705 гр. 04 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 1000 гр. моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2008 року позов ОСОБА_2. задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1. на його користь у відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат 99934 гр. 63 коп., а також 500 гр. моральної шкоди. В задоволенні решти вимог - відмовлено, а також відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників „    -   процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що п    апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення - зміні з наступних підстав.

Судом встановлено, лцо 20 березня 2007 року на перехресті вулиць Стефанова та Хлібозаводській у м. Запоріжжі сталася ДТП з участю сторін, в результаті якої були пошкоджені обидва автомобілі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_2. та відмовляючи у

задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1., суд першої інстанції, оцінивши надані

по справі докази у їх сукупності, прийшов до висновку про недоведеність вини

ОСОБА_2. у вчиненні ДТП. Висновок щодо винної поведінки водія ОСОБА_1.

та причинного зв"зку між зазначеною поведінкою та спричиненою ОСОБА_2.

шкодою суд обґрунтував дослідженими по справі доказами, у тому числі посиланням

на постанову від 30.03.2007 року про відмову у порушенні кримінальної справи,

постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 травня 2007 року

та матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1. до

адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП, пояснення свідків ОСОБА_3.,

ОСОБА_6., які не суперечать матеріалам адміністративної справи та спростовують

пояснення допитаних за ініціативою ОСОБА_1. свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5. щодо обставин ДТП.

Достовірних же доказів, які б свідчили, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2., по справі не надано. Враховуючи, що від проведення призначеної по справі за ініціативи ОСОБА_1. автотехнічної експертизи для підтвердження його

 

доводів про те, що причиною ДТП стало порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2у той час, коли він сам ніяких порушень не припускав(а.с.118,119), ОСОБА_1. ухилився(а.с.130), то в силу ст. 146 ЦПК України суд правомірно відмовив у визнанні такого факту.

Таким чином, суд дослідив всі надані сторонами докази, надав їм оцінку у їх сукупності і взаємозв"язку, а тому його висновок щодо наявності вини ОСОБА_1. у спричиненні шкоди та про відсутність такої вини у діях ОСОБА_2. є обґрунтованим.

Визначаючи розмір відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля ОСОБА_2., суд прийняв до уваги висновок автотоварознавчої експертизи від 02.04.2007 року, який ОСОБА_1. не оспорювався. Виходячи із встановлених судом обставин справи, визначений ним розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 500 гр. відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Доводи апеляційної скарги про те, що автотехнічна експертиза по справі не була проведена не з вини ОСОБА_1., який від її проведення не ухилявся, оскільки запропонована оплата за проведення експертизи у сумі 1800 гр. не мала розрахунку цієї суми, не є переконливими і спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що після відновлення провадження у цивільній справі, яке зупинялося у зв"язку із призначенням автотехнічної експертизи, на її проведенні ОСОБА_1. вже не наполягав, даних про здійснення ним оплати за проведене дослідження суду першої інстанції не надав.

Решта доводів апеляційної скарги правильність судових висновків не спростовують.

Між тим, вирішуючи питання про відшкодування ОСОБА_2. вартості відновлюваного ремонту його пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, суд не врахував роз"яснення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року з подальшими змінами „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", згідно яких, постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Обговоривши у засіданні апеляційного суду зазначене питання з

учасниками процесу, колегія приходить до висновку про необхідність змінити рішення

суду першої інстанції доповненням про те, що після відшкодування ОСОБА_2.

заподіяних матеріальних збитків ОСОБА_1., ОСОБА_2. зобов"язаний

повернути ОСОБА_3. пошкоджені деталі автомобіля „ TOYOTA CAMRI": крило

праве переднє*, двері праві задні, дах, праву задню боковину.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ,314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

 

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1-задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2008 року по даній справі змінити, доповнивши резолютивну частину наступним реченням: " Зобов'язати ОСОБА_2після відшкодування йому ОСОБА_3заподіяних матеріальних збитків "повернути ОСОБА_3пошкоджені деталі автомобіля „TOYOTA CAMRI": крило праве переднє, двері праві задні, дах, праву задню боковину".

 

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.