АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-2440/2008р.                  

Головуючий у 1 інстанції: Стратій Є.В.        

Суддя-доповідач: Савченко О.В.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25 червня 2008 року                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Спас О.В., Каракуші К.В.

при секретарі: Вертелецькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Жовтневого районного cg суду м. Запоріжжя від 14 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3 особи: КП ВРЕЖО № 2 Жовтневого району м. Запоріжжя, ЖЕД № 39 Жовтневого району м. Запоріжжя, про стягнення збитків,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У червні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2. про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

У позові зазначала* що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Відповідач по справі мешкає у квартирі НОМЕР_1, яка знаходиться поверхом вище поверху позивачки. Внаслідок самовільного перепланування ОСОБА_2. квартири НОМЕР_1 та заміни там радіатора, 2 серпня 2004 року та 17 жовтня 2004 року квартира позивачки була залита гарячою ?водою, про що комісією у складі працівників ЖЕУ № 39 були складені відповідні акти. Згідно актів про виявлені пошкодження та складеного 21.09.2006 року на їх підставі кошторису вартості ремонту, необхідного для відновлення пошкоджених частин квартири, розмір збитків становив 5036 гр.

Вточнивши остаточно позовні вимоги, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь збитки, розмір яких з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01.09.2006 року по 29.02.2008 року становить 6630 гр. 40 коп., 5000 гр. компенсації моральної шкоди, посилаючись на те, що погіршення умов проживання спричиняло їй моральні страждання, негативно вплинуло на стан її здоров"я, а також судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу у сумі 2000 гр.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2008 року позов ОСОБА_1. залишено без задоволення.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом

норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду

скасувати та-ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1. є власником квартири АДРЕСА_1(а.с.14).

Відповідно до актів, складених комісією ЖЕУ № 39 та затверджених начальником ВРЕЖО № 2, залиття квартири НОМЕР_1 сталися 02 серпня 2004 року та 17 жовтня 2004 року з причини здійснення робіт по стяжці підлоги у квартирі НОМЕР_1 та у зв"язку із самовільною заміною радіатора у цій квартирі.

Внаслідок зазначених заливів були пошкоджені приміщення кімнати, коридора, кухні, ванної кімнати у квартирі НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_1.(а.с.63-67).    .

Відповідно до складеного 21.09.2006 року локального кошторису на ремонт квартири НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1, вартість відновлення пошкоджених частин квартири складає відповідно до актів 4314' гр. та 722 гр., всього 5036 гр.

Встановивши факт неодноразових заливань квартири НОМЕР_1, суд відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1. про відшкодування спричинених цим матеріальних збитків та моральної шкоди, посилаючись на недоведеність тверджень позивачки про те, що залиття її квартири сталися з вини відповідача.

Проте такий висновок не грунтується на матеріалах справи, належній оцінці доказів та вимогах закону.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Даючи оцінку наданим позивачкою письмовим доказам, а саме, складеним комісіями ЖЕУ № 39 ВРЕЖО № 2 актам обстеження квартири НОМЕР_1, суд виходив з припущення, що залиття квартири позивачки могло статися також з вини працівників ВРЕЖО № 2 , хоча будь-яких доказів у підтвердження такого висновку в матеріалах справи немає. Між тим відповідач, який не визнавав своєї вини /"залитті розташованої на нижчому поверсі квартири НОМЕР_1, доказів на підтвердження своїх заперечень, які б спростовували представлені позивачкою акти, не надав, клопотання про проведення експертизи на предмет встановлення причин залиття ним також не заявлялось.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немаійновим правам

фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної

особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.       

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки доказів у спростування вини відповідача у залитті квартири

позивачки по справі не надано, колегія суду вважає, що рішення суду першої інстанції

про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1. про відшкодування збитків та

стягнення моральної шкоди, як таке, що не відповідає обставинам справи і вимогам

закону, підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про часткове

задоволення вимог ОСОБА_1.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що

 

 

підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як видно із матеріалів справи, шкода заподіяна позивачці у вигляді пошкодження частин її квартири і згідно з калькуляцією вартість відновлюваного ремонту станом на 21.09.2006 року становила 5036 гр.

При визначенні розміру коштів на відшкодування матеріальних збитків колегія виходить з того, що оскільки ці збитки не пов"язані з виконанням грошового зобов"язання, правила ст. 625 ЦК України щодо урахування встановленого індексу інфляції для визначення їх розміру не застосовуються. Таким чином, вимоги ОСОБА_1. про стягнення у відшкодування збитків 1594 гр. 40 коп. суми інфляції за період з 01.09.2006 року по 29.02.2008 року є безпідставними. Враховуючи ж надані позивачкою докази , стягненню підлягає сума у розмірі 5036 гр.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, колегія виходить з того, що в результаті неправомірних дій відповідача та з його вини позивачка зазнала моральних страждань через пошкодження її житла.

Згідно з роз'ясненням п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 з подальшими змінами „Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням. в. кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача і інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин у справі, характер моральних страждань і наслідків, що настали.

~ Враховуючи конкретні обставини у справі, характер та тривалість фізичних і моральних страждань позивачки, стан її здоров"я, колегія вважає за можливе її вимоги щодо моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 500 гр.

На користь позивачки підлягають відшкодуванню судові витрати у визначених цивільним процесуальним законодавством розмірах: 51 гр. - судовий збір при подачі позову в частині вимог майнового характеру, 8 гр. 50 коп. - судовий збір в частині подачі позову немайнового характеру, 25 гр. 50 коп. - судовий збір при подачі апеляційної скарги в частині оскарження рішення за вимогами майнового характеру, 4 гр. 25 коп. - судовий збір при подачі апеляційної скарги в частині оскарження рішення за вимогами немайнового характеру, 60 гр. витрат на забезпечення розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Вимоги ОСОБА_1. про стягнення у порядку ст. 84 ЦПК України витрат у розмірі 200б гр., пов"язаних з оплатою правової допомоги, враховуючи тривалість участі адвоката позивачки у судових засіданнях та виходячи з положень постанови KM України № 590 від 27.04.2006 року „Про граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", підлягають задоволенню частково у сумі 336 гр.

Керуючись ст.ст. 305,309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів:

 

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 травн#2008 року по даній справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким заявлений ОСОБА_1. позов задовольнити частково.

 

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_15036 гр. на відшкодування матеріальних збитків, 500 гр. на відшкодування моральної шкоди, 89 гр. 25 коп. на відшкодування судового збору, 60 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, 336 гр. витрат на правову допомогу.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.