Справа № 22-11108/2006                          Головуючий у 1 інстанції Юр'євої Т.І.

Категорія -                                             Доповідач Ігнатова Л. Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Краснощокової Н.С., суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П. при секретарі Маслаковій М.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за   апеляційною   скаргою   ОСОБА_1   на   рішення Кіровського районного суду  м. Донецька від 19 жовтня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру сплачуваних аліментів на неповнолітню дитину.

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Донецька області від 19 жовтня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про зміну розміру сплачуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволені. Стягнуті аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 по 250 грн. щомісяця, починаючи з 10.10.2006 року і до повноліття сина ОСОБА_3, чи до змінення матерального становища сторін.

Стягнуто з ОСОБА_1 держмито у дохід держави у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне обслуговування розгляду справи у розмірі 7,50 грн.

Викликаний виконавчий лист Петровського районного суду м. Донецька від 08.10.1992 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей та повернутий до Петровського районного суду м. Донецька для долучення його до справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог позивачці відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права і вважає, що судом безпідставно був визнаний розмір аліментів у твердій грошовій сумі. На теперішній час він має постійний доход від зайняття підприємницькою діяльністю. Але розмір отриманого доходу не дозволяє йому сплачувати аліменти у розмірі 250 грн., а позивачка не навела ніяких доказів на підтвердження того, що він має достатній заробіток чи отримує доход в натурі. 

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, самої позивачки, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний. Від цього шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою. Згідно з постановою Петровського районного суду м. Донецька від 08.10.1992 року з відповідача стягуються аліменти по 1/4 частини щомісячно на утримання ОСОБА_3. Однак відповідач нерегулярно сплачує аліменти, а по мірі надходження доходів від приватної діяльності.

Відповідно до вимог ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Задовольняючи позовні вимоги та визначаючи щомісячний розмір аліментів у твердій грошовій сумі - 250 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідач від своєї приватної діяльності не має постійного заробітку, а тому сплачує аліменти на утримання дитини не регулярно, а по мірі надходження доходів. При цьому суд прийняв до уваги і заробіток та матеріальне становище відповідача, які дають йому можливість сплачувати аліменти на утримання дитини щомісячно саме у грошовій сумі -250 грн.

Розглядаючи справу, суд повно , всебічно і об'єктивно перевірив доводи та заперечення сторін, встановленим фактам та доказам дав правильну правову оцінку, правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

В рішенні суду наведені переконливі мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, ці мотиви не протирічить вимогам закону.

Постановлене судове рішення є законним й обґрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Наведені в скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до непрвального вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

У відповідності до ч.І ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, та керуючись ст.  ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 19 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховно Суду України.