Справа 10225-2006 Суддя 1 інстанції Андреева О.М.,
Категорія 31 Доповідач Новосядла В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Новосядлої В.М.,
суддів Постолової В.Г., Троценко Л.І.,
при секретарях Панаріній О.В., Коваленко Т.В.,
за участю представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 21 вересня 2006 року в справі за позовом Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Донецька від 21 вересня 2006 року в справі за позовом Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми.
Вказаним рішенням суду був задоволений позов і з відповідачів на користь орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» було стягнуто солідарно заборгованість по оплаті за опалення і теплопостачання у розмірі 1011 гривень 21 копійку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду
скасувати і постановити нове рішення, яким Орендному підприємству
«Донецькміськтепломережа» відмовити у задоволенні позову, оскільки судом першої
інстанції був неправильно застосований матеріальний закон.
До апеляційної скарги приєднались ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню із ухваленням нового рішення через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування норм матеріального права.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідачі зареєстровані і
проживають в квартирі АДРЕСА_1 з
квітня 1989 року.
Відповідач ОСОБА_1 є суддею з 1998 року.
Задовольняючи позовні вимоги і стягуючи з відповідачів заборгованість по оплаті за комунальні послуги, опалення та теплопостачання у розмірі 1011 гривень 21 копійку, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідності до статті 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з Законами України мають право окремі працівники (військовослужбовці) бюджетних установ (військових формувань), щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична і теплова енергія) надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників менше величини прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Оскільки відповідачі не надали доказів того, що їх грошові доходи були менше величини прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб і данні про їх зверненням до позивача щодо надання 50-відсоткової знижки, то позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.
Але з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 9 статті 44 Закону України „Про статус суддів" суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей приміщення, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка та користування індивідуальним домашнім телефоном).
Висновок суду першої інстанції про те, що норми Закону України „Про статус суддів" повинні застосовуватись тільки в тій частині, в якій вони не суперечать Закону України про Державний бюджет України на 2003-2005 роки і Постанові KM України «Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу» від 31 березня 2003 року № 426 не ґрунтуються на Законі.
Статтями 126-129 Конституції України передбачені гарантії забезпечення належних соціальних і матеріальних умов суддів.
Стаття 130 Конституції України закріплює обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, як складову конституційних гарантій їх незалежності і недоторканності.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, зупиняючи на 2003-2004 роки дію положень окремих законодавчих актів у частині надання пільг, компенсацій і гарантій усім категоріям суддів України, Верховна Рада України діяла всупереч закріпленому частиною 3 статті 11 Закону України «Про статус суддів» положенню, яке полягає в тому, що гарантії незалежності судді, включаючи заходи щодо його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами.
Положення частини 1 статті 129 і частини 1 статті 130 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями статей 11, 44 Закону України «Про статус суддів» створюють механізм захищеності судової влади, який Верховна Рада України повинна враховувати, приймаючи Державний бюджет України на відповідний фінансовий рік.
Надання суддям, передбачених Законом України «Про статус суддів» пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від грошових доходів суддів та від бюджетного фінансування. Тобто, норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, їх соціальний захист не можуть бути скасовані або знижені.
Таким чином, положення статті 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік» та відповідні положення статті 78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік» і статті 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» є такими, що суперечать конституційному припису, згідно з яким при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, апеляційний суд не може погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надавались данні щодо його статусу як судді, який має право на 50-відсоткову знижку по оплаті комунальних послуг, оскільки Радою суддів Донецької області і Асоціацією суддів Донецької області, починаючи з 2000 року неодноразово направлялись до комунальних органів Донецької області рішення Ради суддів і роз'яснювальні листи з приводу надання суддям знижки по оплаті за комунальні послуги із долученням списків суддів (у тому числі відповідача, із зазначенням його адреси: АДРЕСА_1).
Вказані документи були отриманні комунальними органами, про що свідчать поштові карточки і відповіді комунальних органів щодо неможливості надання знижки по оплаті комунальних послуг.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог статті 44 Закону України «Про статус суддів», апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи і неправильно застосований матеріальний закон.
Відповідно до пункту 4 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми відмовити.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, на підставі статті 44 Закону України «Про статус суддів», апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 21 вересня 2006 року в справі за позовом Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми скасувати.
У задоволенні позову Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.