Справа №22-11137/2006 рік Головуючий 1 інстанції Тарасенко С.Б.
Категорія-21 Доповідач Ігнатова Л.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року.
Апеляційний суд Донецької області у складі суддів:
головуючої Краснощокової Н.С.
суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П.
при секретарі Маслаковій М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівки про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівки звернулось до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29серпня 2006 року, яким ОСОБА_1 задоволені позовні вимоги частково і на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої умовами виробництва, стягнуто 25 000 грн.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки просить скасувати вказане рішення Центрально-Міського районного суду Донецької області від 29 серпня 2006 року, постановити нове рішення про відмову позивачу в позові, оскільки вважають, що судом задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 без доказів наявності у нього моральної шкоди, чим порушені норми матеріального та процесуального права, тому суд безпідставно зробив моральне відшкодування.
В судовому засіданні представник відповідача підтримував доводи апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_1 в засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце судового" засідання.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.
Відповідно до ст. 21 Закону України, „Про загальнообов'язкове державне соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004року № 1-9/2004 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасного випадку зобов'язаний в порядку встановленому законом, сплатити грошову суму за моральну шкоду при наявності такої шкоди.
Судом першої інстанції встановлено, що з 1973 року по 2005 рік позивач працював на різних підприємствах вугільної промисловості на різних посадах. Під час роботи на ціх підприємствах, під час виконання ним своїх трудових обов'язків, позивач отримав професійне хронічне захворювання і у березні 2005 року за висновком МСЕК вперше була встановлена стійка втрата професійної втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - хронічний бронхіт в розмірі 30 % та бестроково встановлена 3 група інвалідності, а у грудні 2005 року вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням - туговухістю в розмірі 25%. Всього встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 55%.
Внаслідок професійного захворювання значно погіршився стан його здоров'я, змінився звичайний спосіб життя, він відчуває постійний дискомфорт. Окрім фізичних, позивач також зазнав і моральних страждань.
Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що факт спричинення позивачеві моральної шкоди випливає з факту його професійного захворювання. Ушкодження стану здоров'я позивача через професійне захворювання, необхідність лікування, фізичний біль, обмеження у праці і таке інше призвело до певних моральних страждань.
Рішення суду відповідає в наведеній частині вимогам закону і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Між тим, вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування моральної шкоди, суд стягнув надмірно велику суму. Апеляційний суд вважає, що з врахуванням ступеню втрати працездатності - 55, дій відповідача, направлених на поновлення здоров'я позивача і добровільне відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров'я, віку потерпілого, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, тих наслідків, які мають місце у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача, можливості відновлення здоров'я, розмір відшкодування моральної шкоди має бути встановленим 17 000 грн. у зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні.
Згідно із ч.З ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду
обставинам справи є підставою для зміни рішення суду.
Керуючись ст. ст. 309, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області частково задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 серпня 2006 року змінити. Розмір моральної шкоди підлягає стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на користь ОСОБА_1 зменшити до 17 000 грн..
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.