Справа 22-10278-2006                                                        Суддя 1 інстанції: Васильева Н.П.

Категорія   46                               Доповідач: Новосядла В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

13 грудня 2006 року                                                                                           м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого Новосядлої В.М.,

суддів Постолової В.Г., Троценко Л.І.,

при секретарі Панаріній О.І.,

за участю заявника і її представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 серпня 2006 року у справі за

заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - орган опіки та піклування Куйбишевського районного виконавчого комітету м. Донецька про визнання громадянина

недієздатним, -   

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу на ухвалу Куйбишевського районного суд м. Донецька від 17 серпня 2006 року, якою заяву ОСОБА_1 про визнання недієздатною ОСОБА_2 було повернуто заявниці для подання до належного суду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 і її представника, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 236 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо особа перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу.

На підставі частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до Постанови KM України місцем проживання є житловий будинок, квартира, приміщення, де строком понад 6 місяців на рік проживає фізична особа, до паспортного документу якої про це внесено відповідні відомості.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця перебування» визначається поняття місця перебування.

Критерієм розмежування понять місце проживання і місце перебування є строк проживання.

Місце проживання визначається як таке, де фізична особа проживає понад шість місяців на рік, а місцем перебування - проживання менше шести місяців нарік.

Згідно із запитом, зробленим апеляційним судом Донецької області, ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 з 16 березня 1965 року.

Інші офіційні данні щодо проживання або перебування ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неправильно прийшов до висновку про повернення заяви ОСОБА_1 для подання до належного суду, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо її прийняття.

Керуючись статтями 236, 312, 315 ЦПК України, Апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 серпня 2006 року скасувати і справу направити суду першої інстанції для вирішення питання щодо її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.