УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2006 р.                                                                    м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого             Соколовського В.М.

суддів:                        Вакарук В.М., Мелінишин Г.П.,

секретаря                   Сем"янчук С.Й.,

з участю:       відповідачки               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2006 року,-

встановила:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій нотаріуса та стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2006 року в задоволенні зазначеного позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.

На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та постановлене з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, судом проігноровано вимоги ст. 53 Закону України "Про нотаріат", оскільки нотаріус не вправі була видавати дублікат договору дарування дружині померлого ОСОБА_4 без відповідної заяви. Також судом не враховано ч.2 ст. 8 цього ж Закону, згідно якого дружина ОСОБА_4 не являється особою, яка вчиняла нотаріальну дію і не мала на це доручення від особи, яка вчиняла раніше таку нотаріальну дію, поскільки на той час її чоловік був померлим. Все це призвело до порушення нотаріусом ст. 9 ЦК України, чинного на той час, а суд залишив все це поза увагою.

Просила оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позов задоволити повністю.

В судове засідання апелянтка та третя особа ОСОБА_3 не прибули, хоча належно були повідомлені про розгляд справи.

Відповідачка ОСОБА_2-приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу, вимоги скарги не визнала, вважає, що правомірно видала дружині померлого ОСОБА_4 дублікат договору дарування на підставі її заяви та листа державного нотаріуса для оформлення нею спадщини у відповідності до ст. 548 ЦК УРСР в редакції, чинній на момент видачі дублікату. Просить рішення суду першої інстанції залишити в силі як законне і обгрунтоване, а в скарзі відмовити.

Справа № 22-Ц-1515/ 2006р.                              Головуючий у 1 інстанції Перегінець Л.В.

Категорія 66                                                          Доповідач Соколовський В.М.

2

Вислухавши доповідача, пояснення відповідачки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Судом встановлено, що 03.06.2002 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 було видано ОСОБА_3 дублікат договору дарування квартири, що знаходиться АДРЕСА_1, оформленого на ім"я ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Дублікат видано на підставі заяви дружини померлого ОСОБА_3 та листа-запиту державного нотаріуса Кочержук Л.П.   НОМЕР_1 в зв"язку з оформленням спадщини.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про нотаріат" (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), у разі втрати документа, посвідченого або виданого нотаріусом за письмовою заявою осіб, перелічених у частині 2 статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документу.

Частиною 2 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються тільки громадянам і юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (що діяла на момент спірних правовідносин), прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дублікат договору дарування правомірно виданий відповідачкою на підставі діючого на той час законодавства по заяві спадкоємиці-дружини померлого ОСОБА_4, щодо якої повинна була вчинятися нотаріальна дія, та листа державного нотаріуса у зв"язку з втратою оригіналу, оскільки така дія нотаріуса не суперечить закону та вчинена з метою сприяння громадянину у вчиненні нотаріальної дії, що є обов"язком нотаріуса.

Виходячи з таких обставин, суд вірно відмовив позивачці у задоволенні заявлених вимог в повному об"ємі, поскільки і моральна шкода, відповідно до ст. 1167 ЦК України, не встановлена судом і недоведена позивачкою в судовому засіданні.

Твердження апелянтки про неповноту і неправильність встановлення судом обставин по справі, внаслідок невірної їх оцінки, та порушення норм матеріального права, колегія суддів вважає безпідставними голослівними і нічим не доведеними.

Рішення судом першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обгрунтованості, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законої сили.

Головуючий:                                                                                      В.М. Соколовський

Судді:                                                                                                  В.М. Вакарук

                                                                                    Г.П. Мелінишин