УХВАЛА

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2007р.                                                                     м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                Соколовського В.М.,

суддів:                                    Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

секретаря                               Пилипчук Н.Б.,

з участю:                                апелянтки ОСОБА_1,

представника відповідача Скорої О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2006 року, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до прокуратури м. Івано-Франківська про стягнення моральної шкоди внаслідок неправомірних дій працівників прокуратури, зловживання службовим становищем, фальсифікації документів і невиконання службових обов'язків працівників прокуратури Процюка Ігора Володимировича, Чігура Степана Володимировича, Мигаль Христини Орестівни, Костеревої Олени Олександрівни, Козоріза Івана Михайловича при розслідуванні кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 122 ч.1 КК України. В зв'язку з цим, їй спричинено моральну шкоду, яка полягає в приниженні, спричиненні нервових переживань, втраті нормальних зв'язків зі знайомими та друзями, тривалому лікуванні, і цю шкоду оцінює в 5000 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 5 жовтня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.

На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки міським судом не взято до уваги наданих нею доказів і доводів про порушення працівниками міської прокуратури закону при розслідуванні кримінальної справи. Також поза увагою суду залишились ті обставини, що до неї, як до потерпілої, був порушений кримінально-процесуальний закон щодо винесення об'єктивного, справедливого та обґрунтованого вироку, несвоєчасного пред'явлення обвинувачення, порушення термінів проведення слідства. Контроль за веденням справи працівниками прокуратури не проводився, судове слідство і ведення справи було неповним і однобічним, чого не врахував міський суд при ухваленні рішення.

Просила скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задоволити її позовні вимоги.

В судовому засіданні апелянтка підтримала вимоги скарги з вище зазначених мотивів та просила задоволити в повному об'ємі.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнала, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, яке потрібно залишити в силі, а вимоги скарги безпідставними, які слід відхилити.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Справа №22-ц-7/2007р.                                          Головуючий у 1 інстанції Перегінець Л.В.

Категорія 14                                                              Доповідач Соколовський В.М.

2

Судом встановлено, що кримінальна справа, про яку йдеться в позові, щодо обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КК України, постановою Івано-Франківського міського суду від 18.05.2005 року закрита на підставі п.4 ст. 6 Закону України „Про амністію" від 11.07.2003 року.

Дії працівників прокуратури, в тому числі, при розслідуванні даної справи були предметом дослідження суду при оскарженні їх в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом, за наслідками чого 14.10.2005 року по справі №9-605/2005 була винесена постанова про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 Дана постанова набрала законної сили.

Постановляючи рішення, суд прийшов до вірного висновку, що листи, на які посилається ОСОБА_1 як на підтвердження своїх вимог, таким доказом слугувати не можуть, оскільки не містять даних, які б вказували на винні дії відповідача, фальсифікацію документів, несвоєчасне вчинення процесуальних дій та інше, а інших доказів позивачкою не представлено, що вказують на неправомірні дії відповідача, які спричинили позивачці моральну шкоду. В зв'язку з цим, суд правильно відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову за недоведеністю та безпідставністю заявлених вимог. З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому, доведенню підлягають: обставини спричинення щкоди, якими саме неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю спричинена ця шкода і підтвердження її доказами, які обґрунтовують її характер та розмір, вина особи та причинний зв'язок.

Посилання апелянтки на те, що міським судом при постановленні рішення не враховано певні обставини справи та проігноровано представлені нею докази, є безпідставними, необгрунтованими та голослівними.

Судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи та дано їм вірну юридичну оцінку на підставі діючого законодавства, що спростовує доводи апеляційної скарги про незаконність постановленого судом рішення. Підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий:                                                                                    В.М. Соколовський

Судді:                                                                                                Г.П. Мелінишин

О.В. Пнівчук