АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1943/08                                            

Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 червня 2008 року                                                                                               м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати.з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:                                                                    Боєвої'В.В.

суддів:                                                                               Бабак A.M., Полякова 0.3.

при секретарі:                                                                   Волчановій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2000 року по справі за позовом Володимирівської сільської Ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1про позбавлення права власності на землю,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2000 року Володимирівська сільська Рада Запорізького району Запорізької області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1. про позбавлення права власності на землю.

Позивач зазначав, що ОСОБА_1є власником земельної ділянки площею 0,15 га, яка знаходиться за АДРЕСА_1, у зв'язку з чим йому було видано 18.01.1996 року Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ЗП 07-5204. З 1996 року вищевказану земельну ділянку виділено відповідачу під цільове призначення-індивідуальне будівництво. Але будівництво жилого будинку не розпочато, будівельні матеріали на земельній ділянці відсутні, земельна ділянка заросла бур'яном. На неодноразові повідомлення позивача про усунення вищевказаних порушень відповідач не реагує, у зв'язку з цим позивач просив суд позбавити ОСОБА_1права власності на належну йому земельну ділянку та визнати Державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_1недійсним.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2000 року позовні вимоги задоволено.

Позбавлено ОСОБА_1права власності на земельну ділянку 0,15 га, яка знаходиться за АДРЕСА_1 переданий йому в приватну власність на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської Ради від 09.11.1995 року № 233.10.

Державний акт на право приватної власності на землю виданий громадянину України ОСОБА_1серія ЗП 07-5204, зареєстрований у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1474, визнано недійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просив скасувати вказане рішення як таке, що постановлене ч порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити

Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з п. 3) ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Процесуальним законодавством, діючим на час розгляду справи, передбачено, що суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь кого з інших осіб, які беруть участь у справі, щодо яких немає відомостей про вручення їм повісток (ч. 1 ст. 172 ЦПК України в ред. 1963 року).

Частиною 5 статті 172 ЦПК України (в ред. 1963 року) передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача за викликом суду відповідно до частини третьої цієї статті суд розглядає справу на підставі наявних у справі матеріалів.

Статтею 90 цього Кодексу передбачено, що судові виклики і повідомлення провадяться повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам...

Повістки разом із зворотною розпискою надсилаються рекомендованим листом або через розсильних.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції грубо порушив вимоги процесуального закону, оскільки розглянув справу 10 жовтня 2000 року за відсутності ОСОБА_1., не викликавши ані разу відповідача до судового засідання.

При цьому суд першої інстанції у протоколах судових засідань, що відбулись 23 серпня, 15 вересня, 10 жовтня 2000 року ( а. с. 12, 12, 13) безпідставно посилався на те, що відповідач в судові засідання не з*являвся, будучи повідомленим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо надіслання відповідачу повісток.

Такі порушення норм процесуального права є безумною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2000 року по цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.