Броварський міськрайонний суд Київської області

справа 2-627/10

РІШЕННЯ

Іменем  України

30 серпня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого-судді Бендик О.Г.,

при секретарі Жеребець I.A.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за позовом ОСОБА_1 «ОСОБА_1 регіонального розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

04 грудня 2009 року позивач АБ «ОСОБА_1 регіонального розвитку» подав до ОСОБА_2 позовну заяву, в якій просив стягнути з нього за кредитним договором № 11/01-98-КФ від 01 лютого 2007 року 800 070 грн. 67 коп. заборгованості (еквівалент 100 134,00 дол. США по курсу 7,99 грн. до 1 дол. США станом на 25.11.2009 року), з яких: заборгованість по кредиту - 510 136 грн. 49 коп. (еквівалент 63 846,87 дол. CШA), заборгованість по відсоткам - 57 186 грн. 49 коп. (еквівалент 7 157,26 дол. США), заборгованість по комісії - 10 263 грн. 00 коп. (еквівалент 1 284,48 дол. США), пеня за прострочення повернення кредиту - 64 430 грн. 62 коп. (еквівалент 8 063,91 дол. США), пеня за прострочення повернення відсотків - 64 679 грн. 27 коп. (еквівалент 8 095,03 дол. США), штраф - 63 920 грн. 00 коп. (еквівалент 8 000,00 дол. США), пеня за прострочення сплати комісії - 29 454 грн. 80 коп. (еквівалент 3 686,46 дол. США), а також 1 820,00 грн. судових витрат (з яких 1 700,00 грн. державного мита, 120,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, пояснивши, що 01 лютого 2007 року між АБ «ОСОБА_1 регіонального розвитку» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту на купівлю цінних паперів № 11/01-98-КФ, за яким позивач надав кредит у сумі 80 000,00 дол. CШA на строк до 30 січня 2017 року зі сплатою 13 % річних за користування кредитом, а згідно до Додаткової угоди № 1 від 30.05.2008 року до Кредитного договору - 15 % річних. Відповідач з 11 березня 2009 року не сплачує проценти за користування кредитом та не повертає кредиту, тому станом на 25 листопада 2009 року в нього існує заборгованість у сумі 800 070 грн. 67 коп. заборгованості (еквівалент 100 134,00 дол. США по курсу 7,99 грн. до 1 дол. США станом на 25.11.2009 року), з яких: заборгованість по кредиту - 510 136 грн. 49 коп. (еквівалент 63 846,87 дол. США), заборгованість по відсоткам - 57 186 грн. 49 коп. (еквівалент 7 157,26 дол. США), заборгованість по комісії - 10 263 грн. 00 коп. (еквівалент 1 284,48 дол. США), пеня за прострочення повернення кредиту - 64 430 грн. 62 коп. (еквівалент 8 063,91 дол. США), пеня за прострочення повернення відсотків - 64 679 грн. 27 коп. (еквівалент 8 095,03 дол. США), штраф - 63 920 грн. 00 коп. (еквівалент 8 000,00 дол. США), пеня за прострочення сплати комісії - 29 454 грн. 80 коп. (еквівалент 3 686,46 дол. США).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 20.07.2010 року подав письмове заперечення, в якому пославсь на те, що на момент підписання кредитного договору курс валюти становив 5,05 грн. за 1 дол. США, а на теперішній час 7,92 грн. за 1 дол. США. З підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу, яку йому необхідно сплачувати значно зросла, в зв'язку з чим погіршився його фінансовий стан. Він отримує доходи в національній валюті, а кредит повинен сплачувати в доларах. У зв'язку із зменшенням доходів він 03 березня 2009 року подав до банку заяву про відстрочку платежів по тілу кредиту, але позитивної відповіді не отримав. При наданні кредиту працівники Банку вмовляли його оформити кредит в доларах США, адже процентна ставка за таким кредитом була меншою, аніж у гривні. При цьому його ніхто не попереджав про можливі валютні ризики. Тому в зв'язку з вищевикладеним просив зменшити розмір заборгованості по сплаті штрафу за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, розмір пені за прострочення повернення кредиту, розмір пені за прострочення повернення відсотків, розмір пені за прострочення сплати комісії на 99%. В наступне судове засідання, будучи належно повідомленим відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини і визначив відповідно до них такі правовідносини.

Згідно пояснень сторін та наявної у справі копії тексту договору, 01 лютого 2007 року кредитодавець ОСОБА_1 «ОСОБА_1 регіонального розвитку» та позичальник ОСОБА_2 (відповідач) уклали кредитний договір № 11/01-98-КФ, у відповідності з яким позивач зобов'язувався надати відповідачеві кредитні кошти на оплату цільових облігацій, емітованих TOB «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» в кількості 10 177 штук в сумі 80 000,00 дол. США на строк до 30 січня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 13 % річних (п.п. 1.1-1.3), а згідно до Додаткової угоди № 1 від 30.05.2008 року до Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами встановлено в розмірі 15 % річних з 01 червня 2008 року (п. 1.1).

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язувався використати кредит на зазначені в договорі цілі (п.1.3), щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати Банку проценти за користування кредитом у розмірі 13 % річних, а з 01 червня 2008 року у розмірі 15 % річних (п.п. 1.1), щорічно сплачувати комісійну винагороду за управління фінансовим кредитом в розмірі 2 % від суми заборгованості (п. 3.3.14), за прострочення термінів сплати процентів та/або повернення кредиту сплатити пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення (п. 4.1).

Також сторони передбачили право банку вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, якщо позичальник протягом п'яти робочих днів від дати отримання вимоги банку про надання додаткових засобів забезпечення виконання зобов'язання, згідно п. 3.2.2 цього договору, не виконає його вимоги, або запропоновані засоби не влаштують банк; у випадку непогодження зі зміною процентної ставки або порушення умов повернення кредиту, сплати процентів та комісійної винагороди (п.п. 3.2.3, 3.2.4).

Взяті зобов'язання позивач виконав. Відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань не виконує.

Станом на 25 листопада 2009 року його заборгованість складає: 5 956,87 дол. США (еквівалент 47 595,39 грн.) - простроченого кредиту, 57 890,00 дол. США (еквівалент 46 254,10 грн.) - дострокового повернення кредиту, 638,47 дол. США (еквівалент 5 101,36 грн.) - нарахованих процентів, 6 518,79 дол. США (еквівалент 52 085,13 грн.) - прострочених процентів, 1 284,48 дол. США (еквівалент 10 263,00 грн.) - простроченої комісії. По штрафних санкціях: 8 000,00 дол. США (еквівалент 63 920,00 грн.) - 10% штрафу, 8 095,03 дол. США (еквівалент 64 679,27 грн.) - пені за прострочення повернення процентів, 8 063,91 дол. США (еквівалент 64 430,62 грн.) — пені за прострочення сплати кредиту, 3 686,46 дол. США (еквівалент 29 454,80 грн.) - пені за прострочення сплати комісії. Сума загальної заборгованості ОСОБА_2 складає 100 134,00 дол. США (еквівалент 800 070,67 грн. по курсу НБУ 7,99 грн. до 1 дол. США).

У відповідності з нормами ЦК України, за кредитним договором кредитодавець (банк або інша фінансова установа) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1054, ч.1ст. 1048,ч. 1 ст. 1049 ЦК).

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики (кредит), що залишилось, та сплати належних йому процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статей 1046-1053 ЦК), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконано грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. З ст. 549).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625).

При встановлених обставинах та визначених відповідно до них правовідносинах позов доведений і підлягає задоволенню.

Проте заборгованість відповідача на думку суду підлягає стягненню не в іноземній валюті, а в грошовій одиниці України, визначеній ч. 1 ст. 94 Конституції України - гривні.

Вона є законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадку і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК).

За змістом ст.ст. 524, 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України - гривні, яка є єдиною валютою виконання грошового зобов'язання. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та умовах, встановлених законом.

Таким чином, зокрема Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який регулює відносини у сфері розрахунків на виконання експортно-імпортних контрактів.

До того ж, відповідно до п. 1 ст. 3 абз. 4 під «а» п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено зазначеним ом, іншими актами валютного законодавства України. Платежі у іноземній валюті можуть здійснюватись резидентами лише за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя.

Доводи відповідача ОСОБА_2 щодо зменшення на 99% розміру заборгованості по штрафу, по пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів, сплати комісії суд вважає за можливе покласти в обґрунтування рішення, оскільки відповідно ст. 1060 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач же ОСОБА_2 доказів фінансово-майнового стану свого та своєї сім'ї на час укладення кредитного договору та на даний час суду не надав і на них не посилавсь, тому вони бездоказові.

Враховуючи, що рішення ухвалено на користь позивача, суд відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України присуджує йому з відповідача понесені та документально підтверджені судові витрати по судовому збору в сумі 1 700,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., разом 820,00 грн.

На підставі ст.ст. 192, 524, 526, 533 ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 549, ч. 1 ст. 625, ст.ст. 1046-1054 ЦК України, ч. 1 ст. 94 Конституції України, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного юнтролю», керуючись ч. 3 ст. 10, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, 88 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Банку «ОСОБА_1 регіонального розвитку» (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 8-А, К/р 32000190901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300540, код ЄДРПОУ 9338316) по кредитному договору № 11/01-98-КФ від 01 лютого 2007 року 800 070 (вісімсот тисяч сімдесят) гривень 67 копійок заборгованості (еквівалент 100 134,00 дол. США по курсу 7,99 грн. до 1 дол. США станом на 25.11.2009 року), з яких: заборгованість по кредиту – 510 136 (п'ятсот десять тисяч сто тридцять шість) гривень 49 копійок (еквівалент 63 846,87 дол. США), заборгованість по відсоткам – 57 186 (п'ятдесят сім тисяч сто вісімдесят шість) гривень 49 копійок (еквівалент 7 157,26 дол. США), заборгованість по комісії - 10 263 (десять тисяч двісті шістдесят три) гривні 00 копійок (еквівалент 284,48 дол. США), пеня за прострочення повернення кредиту - 64 430 (шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень 62 копійки (еквівалент 8 063,91 дол. США), пеня за прострочення повернена відсотків - 64 679 (шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять) гривень 27 копійок (еквівалент 8 095,03 дол. США), штраф - 63 920 (шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять) гривень 00 копійок (еквівалент 8 000,00 дол. США), пеня за прострочення сплати комісії - 29 454 (двадцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривні 80 копійок (еквівалент 3 686,46 дол. США), а також стягнути 1 820,00 грн. судових витрат (з яких 1 700,00 грн. державного мита, 120,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дні отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Г. Бендик