Справа № 1-18/11

Провадження № 1/369/124/15

В И Р О К

іменем України

18.01.2011 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Бурбели Ю.С.,

за участю секретаря Євтушок Ю.О.,

прокурора Балійчука Р.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 05.11.2007 року, близько 11-ї год., керуючи технічно справним автомобілем «Мерседес-Бенц-Віто», реєстраційний знак НОМЕР_1, рухаючись на ньому по крайній лівій смузі руху на 26 км + 285 метрів автодороги Київ-Чоп зі швидкістю 80-100 км/годину, маючи технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду, не вибрав безпечну швидкість, невірно оцінив дорожню обстановку і неналежним чином відреагував на зміну дорожньої обстановки, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який, у свою чергу, в порушення вимог п.4.14 Правил дорожнього руху України, згідно якого пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження , переходив проїжджу частину з права наліво відносно руху вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого, від отриманих тілесних ушкоджень пішохід ОСОБА_5 загинув на місці пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 483/Д/565 від 29.12.2007 року ОСОБА_5 в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у виді повної травматичної ампутації голови, садна обличчя та множинних лінійних саден в потиличній ділянці а; множинних відкритих та закритих уламкових переломів кісток обох гомілок з майже повною травматичною ампутацією нижньої третини лівої гомілки; закритої травми тулуба з закритим переломом тіла четвертого грудного хребця з ушкодженням спинного мозку, з закритими переломами остистих відростків другого-пятого грудних хребців та всіх поперекових хребців, з множинними двобічними переломами ребер та переломом грудини, з багатоуламковими переломами обох лопаток, з розривами пристінкової плеври, з забоєм та розривом легень, з розривами перикарду та серця, з розривом діафрагми, з розривами пристінкової очеревини і розміченням за очеревинної клітковини, з забоєм нирок, з забоєм та розривами печінки, з розривами брижі тонкої кишки, з розривами обох крижово-здухвинних зчленувань та переломами верхніх гілок обох лобкових кісток та гілок сідничних кісток.; осаднення на передній черевній стінці, садна кінцівок, крововиливу по заднє-зовнішній поверхні лівого стегна, розшарування м’яких тканин з формуванням «кишені» по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу.

Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок множинних ушкоджень кісток скелету та внутрішніх органів і знаходиться в прямому причинному зв’язку з даною дорожньо-транспортної пригодою.

Своїми діями водій ОСОБА_4 порушив вимоги п. 2.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керуванням транспортним засобом у дорозі; п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху, або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзди перешкоди.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв’язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, що призвели до настання вказаних наслідків.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у вчинені інкримінованого йому злочину не визнав і показав суду, що 05.11.2007 року, близько 11 год. 30 хв. він на своєму автомобілі НОМЕР_2, рухався по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Житомир по крайній лівій смузі. В салоні автомобіля був сам, перебув в тверезому стані, почував себе нормально. Рухався зі швидкістю близько 80 км/ год. Дорога в була суха, видимість добра, опадів не було. На відстані близько 50 м. попереду нього на цій же самій смузі руху рухався автомобіль типу джип. Коли він приблизився до того автомобіля на відстань 20-30 м., то водій даного автомобіля перестроївся в крайню праву смугу руху, у зв’язку, з чим, він почав його опереджати. Коли він майже порівнявся за автомобілем «Шевролет», то відчув удар в лобове скло автомобіля і на нього посипалося скло, відчув якийсь удар в обличчя. Коли відкрив очі, то побачив отвір на лобовому склі, після чого почав гальмувати і перестроюватися на праве узбіччя. Після зупинки в салоні автомобіля на підлозі побачив голову людини. Вибіг з автомобіля на узбіччя і побачив на відстані близько 10 м на лівій крайній смузі руху тіло людини. Побачив що на узбіччі зупинився автомобіль «Шевролет», з яким він порівнявся на дорозі. Через декілька хвилин на місце події приїхали працівники міліції, які здійснили оформлення ДТП. Не бачив де взявся на автодорозі чоловік якого він збив. Вважає, що в даній ДТП винен потерпілий ОСОБА_5, який грубо порушив правила дорожнього руху і зненацька появився на проїжджій частині дороги, де заборонений рух пішоходів. Відтворення обстановки та обставин події яке проводилася 21.06.2008 року, на його думку, не відповідає реальним подіям які відбувалися під час ДТП, а саме відстань від автомобіля «Мерседес-Бенц Віто» до статиста була заміряна не в момент коли пішіход почав переходити проїжджу частину, а в момент коли автомобіль «Шевролет» перестроївся в крайню праву смугу руху. Відстань від автомобіля «Мерседес-Бенц Віто» до статиста який стояв на краю проїжджої частини повинна бути меншою ніж відстань яка зазначена в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 21.06.2008 року. Відстань від автомобіля «Шевролет» до статиста який стояв на краю проїжджої частини теж неправильно виміряна, тому що на той момент пішохода ще не було на краю проїжджої частини, оскільки водій автомобіля «Шевролет» ОСОБА_6 бачив як потерпілий переліз через металевий колесо відбійник, який знаходився по правій стороні, і не дивлячись по сторонам почав переходити проїжджу частину. Згідно відтворення від 21.06.2008 року за допомогою математичних обчислень з`ясовується, що його швидкість перевищувала 140 км/год. Якби він рухався з такою швидкістю, то пошкодження його автомобіля і потерпілого ОСОБА_5 були б набагато більші. Але в момент наїзду його автомобіля на потерпілого ОСОБА_5 швидкість становила 80 км/год.

Незважаючи на заперечення підсудного, його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується доказами, дослідженими в процесі судового слідства.

Так, потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що 05.11.2007 року їй зателефонувала рідна сестра та повідомила що батько загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди. По приїзду додому вона вийшла місце ДТП, так як ДТП трапилося на автодорозі Київ-Чоп, навпроти їхнього будинку. На місці ДТП вона бачила тіло її батька без голови. Верхнього одягу, окрім штанів, на тілі не було. Одяг був розкиданий по дорозі. Тіло батька знаходилося на лівій смузі руху, біля колесовідбійника. На краю проїжджої частини з правої сторони знаходився автомобіль марки «Мерседес». Працівники міліції здійснювали оформлення ДТП. Бачила як люди з салону автомобіля «Мерседес» витягли голову її батька і разом з тілом доставили в морг БЦРЛ. Заявляє до підсудного цивільний позов у відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10 тис. грн.(витрати пов’язані з похованням батька) та у відшкодування моральної шкоди в сумі 90 тис. грн.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що 05.11.2007 року близько 11 год. 33 хв. рухався на автомобілі НОМЕР_3, по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Житомир в крайній правій смузі руху зі швидкістю 60 км/год. На 26 км автодороги Київ-Чоп він побачив, що попереду нього справа наліво відносно його руху, повільним кроком переходить дорогу незнайомий чоловік, який зовсім не дивився по сторонам. Цей чоловік перейшов крайню праву смугу руху і вийшов на середину крайньої лівої смуги руху і в цей момент він побачив що позаду нього в крайній лівій смузі руху їхав автомобіль типу мікроавтобус швидше чим їхав його автомобіль, так як даний автомобіль його опереджував, і після опередження цей автомобіль наїхав на пішохода. Після зіткнення пішохід «перелетів» через верх автомобіля і впав на проїжджу частину. Той автомобіль проїхав після удару деяку відстань, різко приняв праворуч і зупинився на узбіччі. Підїхавши до мікроавтобусу, він побачив що з салону вибіг водій, перепригнув через колесо відбійник, впав на землю. Він також зупинився на узбіччі. Через кілька хвилин приїхали працівники міліції, почали оформляти місце ДТП і відібрали у нього відповідне пояснення.

Єксперт ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю підтвердив висновки проведених ним по справі автотехнічних експертиз та показав, що під час проведення за його участі відтворення обставин та обстановки події повністю враховувалися показання підсудного, які співпадали з показаннями свідка ОСОБА_8 чека В.В. і що ніяких заперечень щодо розстановки автомобілів, замірюваних відстаней, темпу руху пішохода чи інших обставин події, що відтворювалися, від підсудного не надходило.

Крім того, винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- даними з протоколу огляду місця події від 05.11.2007 року та фото таблицею та схемою до нього, згідно якого оглянуто місце ДТП яка сталась на 26 км. + 285 метрів автодороги Київ-Чоп, в с. Мила Києво-Святошинського району Київської області (т.1,а.с.3-10);

- даними з протоколу огляду транспортного засобу від 05.11.2007 року, згідно якого оглянуто автомобіль НОМЕР_4, та зафіксовано механічні пошкодження внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (т.1, а.с. 12);

- даними з протоколу огляду речових доказів від 12.12.2007 року з фото таблицею до нього, згідно якого оглянуто автомобіль НОМЕР_5, (т.1, а.с.42-45);

- даними з висновку судово-медичної експертизи № 483/Д/565 від 29.12.2007 року, згідно якого «1.При судебно-медицинском исследовании трупа виявлено: а) Частичное отделение левой стопы: многооскольчатый перелом левой малоберцовой кости в н3 на высоте 11см от подошв, оскольчатый перелом левой малоберцовой кости на границе в и с3 на высоте 26см от подошв, перелом левой большеберцовой кости на границе тела и нижнего суставного конца на высоте 11см от подошв. Открытые переломы костей правой голени: оскольчатый перелом правой малоберцовой кости в н3 на высоте 13 см от подошв, оскольчатый перелом правой большеберцовой кости в н3 на высоте 18см от подошв. Кровоизлияние по задней поверхности правого бедра в с3 на высоте 40см от подошв. Кровоподтек левого бедра, ссадина области левой подколенной ямки; многооскльчатый перелом головки левой малоберцовой кости, расслойка мягких тканей с образованием кармана по наружной поверхности левого коленного сустава; б) Полное отделение головы на уровне 1-2 шейных позвонков, ссадины лица волосистой части головы, прямые переломы 1-12 ребер справа по лопаточной линии 1-5 ребер слева по задней подмышечной линии с повреждением пристеночной плевры и ткани легких, непрямые переломы 1-4, 6 ребер справа по средней подмышечной линии, переломы хрящевых частей 2-4 ребер справа и слева, перелом тела 4-го грудного позвонка с разрывом спинного мозга, переломы остистих отростков 2-5 грудных позвонков, непрямой перелом рукоятки грудины, многооскольчатые переломы лопаток, разриви аорты, околосердечной сумки, правого предсердия; в) осаднение передней брюшной стенки, обширнные разрывы брыжейки тонкого кишечника, размозжения забрюшинной клетчатки, переломы остистих отростков поясничных позвонков; г) ссадины конечностей, разрывы печени, куполов диафрагмы с перемещением части органов брюшной полости в плевральные полости, кровоизлияния в жировую капсулу почек; д) Наличие жидкой крови в плевральних полостях - по 200мл в каждой, наличие в брюшной полости около 200мл жидкой крови и размозженной жировой клетчатки; е) Кровоизлияния на поверхности сердца у места отхождения сосудистого пучка связках печени, в связках и корнях легких. Смерть ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, наступила в результате множественных повреждений костей скелета и внутренних органов. Выявленые телесные повреждения могли образоваться от тупых предметов при ДТП в результате удара выступающими частями движущегося транспортного средства в левую боковую поверхность тела потерпевшего, несколько сзади, в момент, когда последний занимал вертикальное или близкое к нему положение на проезжей части, с последующим отбрасыванием тела на дорожное покрытие. При судебно-токсикологическом исследовании крови - зтиловый спирт не выявлен» (т.1, а.с.21-22);

- даними з висновку авто технічної експертизи від 14.05.2008 року, згідно якого в рульовому керуванні автомобіля НОМЕР_6, несправностей, які могли вплинути на керованість автомобіля до ДТП, не виявлено; в робочій гальмівній системі цього ж автомобіля несправностей, які могли вплинути на зниження ефективності гальмування до ДТП, не виявлено (т.1, а.с.52-53);

- даними з протоколу відтворення обстановки і обставин події від 21.06.2008 року, згідно якого за участю учасників на місці дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася на 26 км. + 285 метрів автодороги Київ-Чоп, в с. Мила Києво-Святошинського району Київської області, відтворено обставини ДТП (т.1, а.с. 66-67);

- даними з висновку судово-автотехнічної експертизи № 8640 від 28.08.2008 року, згідно якого водій автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР. В момент виникнення небезпеки для руху водію автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_4 він мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_5 Дії водія автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_4 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.12.3 ПДР (т.1, а.с.72-73);

- даними з висновку повторної судово-автотехнічної експертизи № 461-А від 29.05.2009 року, згідно якого водій автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР. В момент виникнення небезпеки для руху водію автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_5 Дії водія автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_4 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.12.3 ПДР (т. 1, а.с.203-207);

- даними з протоколів відтворення обстановки і обставин події від 17.07.2009 року, згідно якого за участю учасників на місці дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася на 26 км. + 285 метрів автодороги Київ-Чоп, в с. Мила Києво-Святошинського району Київської області, відтворено обставини ДТП. (т.1, а.с. 245--247);

- даними з висновку судово-атотехнічної експертизи № 700А від 24.07.2009 року, згідно якого водій автомобіля «Мерседес» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 правил дорожнього руху, тобто при виникненні небезпеки негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу. За даних дорожніх умов водій автомобіля «Мерседес» мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху (т. 1, а.с. 254-255);

- даними з висновку автотехнічної експертизи № 1272А/1271А/190/к від 21.12.2009 року, згідно якого водій автомобіля НОМЕР_5, ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР. За даних дорожніх умов водій автомобіля «Мерседес-Бенц-Віто» мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху (т.2, а.с. 11-15);

- даними з висновку повторної комплексної судово-медичної та авто технічної експертизи № 1260/3410/59 від 26.04.2010 року, відповідно до якого водій автомобіля марки «Мерседес-Віто» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_4 мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду. Дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, та знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т.2, а.с.53-61);

- даними з висновку комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи № 66/К/4992 від 06.06.2008 року, згідно якого найбільш ймовірно, швидкість автомобіля, яким був здійснений наїзд на пішохода ОСОБА_5 і внаслідок якого були спричинені вказані тілесні ушкодження у потерпілого та зазначені пошкодження на автомобілі, на момент первинного контакту перевищувала 100 км/год. (т.1, а.с. 58-64).

Суд визнає, що показання, які потерпіла та свідки давали під час судового розгляду, відповідають фактичним обставинам справи та свідчать про скоєння підсудним ОСОБА_4 порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло смерть потерпілому.

Сукупність зібраних у справі доказів, зокрема: показань свідка ОСОБА_6, протоколів огляду місця події та відтворення обстановки та обставин події, висновків автотехнічних експертиз вказують на те, що в указаній дорожній обстановці, із моменту виникнення небезпеки для його руху водій ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування.

Із урахуванням того, що пішохід ОСОБА_5 створював небезпеку для руху автомобіля під керуванням підсудного і ця небезпека виникла для нього раптово, суд вважає, що підсудний повинен був діяти у відповідності до вимог та 12.3 ПДР України, попереджуючи наїзд шляхом застосування екстреного гальмування, на що у нього була технічна можливість.

Твердження підсудного про те, що пішохода ОСОБА_5 заважав йому побачити автомобіль під керуванням свідка ОСОБА_6, спростовуються протоколами відтворень обстановки та обставин події від 21.06.2008 року та від 17.07.2009 року, згідно яких це питання досліджувалось і було встановлено, що статиста, який знаходився на краю проїжджої частини біля місця ДТП з автомобіля «Мерседес», яким керував підсудний, чітко видно з відстані 193,2 м і при наближенні автомобілів, розставлених відповідно до показань свідка ОСОБА_6 і обвинуваченого ОСОБА_4 до місця наїзду, було встановлено, що статист, який знаходився на краю проїжджої частини, не зникає з поля зору водія автомобіля «Мерседес» (т.1, а.с. 66-67); шляхом віддалення та наближення автомобілів від місця наїзду та віддалення та наближення пішохода від місця наїзду встановлено, що пішохід з поля зору водія автомобіля «Мерседес» не зникає (т.1, а.с. 245-247).

Твердження підсудного та його захисника про те, що під час відтворення враховувалися тільки свідчення свідка ОСОБА_6, спростовуються відсутністю зауважень підсудного та його захисника з цього приводу до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 17.07.2009 року показаннями експерта ОСОБА_7, який брав участь у відтворенні обстановки та обставин події 21.06.2008 року, згідно яких під час проведення за його участі відтворення обставин та обстановки події повністю враховувалися показання підсудного, які співпадали з показаннями свідка ОСОБА_6 і що ніяких заперечень щодо розстановки автомобілів, замірюваних відстаней, темпу руху пішохода чи інших обставин події, що відтворювалися, від підсудного не надходило.

Суд визнає, що дії підсудного ОСОБА_4 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки, що настали, характер та мотиви допущених підсудним порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину причетних до нього осіб (пішохода), а також обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує, що вчинений злочин, згідно ст. 12 КК України є тяжким, вчинений з необережності; враховує особу підсудного, який вчинив злочин уперше, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, суд вважає необхідним призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

Враховуючи поведінку підсудного до і після вчинення ДТП, зважаючи на грубий характер порушень правил безпеки дорожнього руху пішохода ОСОБА_5, що призвели до вказаної ДТП, суд вважає можливим не призначати підсудному ОСОБА_4 додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Приймаючи до уваги обставини справи та з урахуванням особи винного ОСОБА_4 який раніше не судимий, має неповнолітню дитину, вчинив злочин з необережності, суд дійшов до висновку про можливість звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Визначаючи розмір відшкодування матеріальної та моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дослідивши матеріальний стан підсудного, суд прийшов до наступного висновку.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 10 тис. гривень, у відповідності до ст. 28 КПК України, зважаючи на спричинення цієї шкоди внаслідок неправомірних дій підсудного ОСОБА_4 та визнання ним позову в цій частині, підлягає до задоволення повністю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином в сумі 90 тис. гривень, у відповідності до ст. ст. 1167, 1168 ЦК України, зважаючи на обсяг страждань (душевних, психічних тощо), пов’язаних із загибеллю батька, яких зазнала позивач, підлягає задоволенню частково: в сумі 50 тис. гривень, зважаючи на матеріальний стан підсудного.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_4 запобіжний захід підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень у відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином та 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди завданої злочином, всього стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 60000 ( шістдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи 1759, 5 гривень (т.1, а.с.71).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи в сумі 750 грн. 72 коп. (т.1, а.с.202); за проведення судово-автотехнічної експертизи № 700А в сумі 356 656 грн. 88 коп. (т.1, а.с.253); за проведення додаткової комплексної судово-медичної та авто технічної експерти 656 грн. 88 коп. (т. 2, а.с. 10).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Харківського НДІСЕ МЮ України за проведення повторної комплексної судово-медичної та авто технічної експертизи № 1260/3410/59 - 2362,4 гривень. (т.2, а.с.52).

Речовий доказ по справі: автомобіль НОМЕР_5, який передано під розпискою ОСОБА_4 (т.1, а.с.48), залишити у користуванні власника ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя Ю.С. Бурбела