№ 2-452/2007 p. РІШЕННЯ Іменем     України

29 січня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі Головуючого судці - Середа А.В. при секретарі - Музера В.Б. за участю сторін: від позивача - ОСОБА_1; представника позивача - адвокат ОСОБА_2;

від 3-ї особи - представник ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" Тищенко С.В.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" про визнання права власності на аліменти, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ОСОБА_3, ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" про визнання права власності на аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_4.

В позові та в судовому засіданні позивач - зазначав, що шлюб між відповідачем було розірвано у 2000 році. Від шлюбу має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, місце проживання якого було визначено з відповідачем. За рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.01.2004 року позивач сплачував на користь відповідача аліменти в сумі 400 грн.. Після вказаного рішення відповідач знялася з реєстрації та виїхала на заробітки в Італію, де знаходиться по теперішній час. За дитиною опіку та піклування не проводила. Тому за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.06.2008 року було визначено місце проживання ОСОБА_4 разом з позивачем. Грошові кошти аліменти накопичувалися на рахунку каси ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" і складають 4378 грн.65 коп. на ім'я відповідача. За вказаний період часу неповнолітня дитина знаходилася на утриманні позивача та проживала разом з ним. Аліменти відповідач не отримувала по незалежним від позивача обставинам. Просив суд позов задовольнити. Визнати його право на аліменти згідно рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.06.2008 року та на підставі ст. 179 СК України.

Представник позивача - позов свого довірителя підтримала та просила його задовольнити за обставин викладених у описовій частині позову.

Відповідач в судове засідання не з'явилася про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином телефонограмою.

Представники 3-ї особи - ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" проти позову не заперечував. При постановлені рішення покладався на розсуд суду.

Суд, розглянувши матеріали по справі, вислухавши пояснення сторони, третьої особи дав повну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" про визнання права власності на аліменти на неповнолітню дитину -сина ОСОБА_4 - підлягає задоволенню за наступних обставин

Судом встановлено, що обставини викладені в позові мали місце. Шлюб між відповідачем та позивачем було розірвано у 2000 році. Від шлюбу позивач має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, місце проживання якого було визначено з відповідачем. За рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.01.2004 року позивач сплачував на користь відповідача аліменти в сумі 400 грн.. Після вказаного рішення відповідач знялася з реєстрації та виїхала за межі України, на заробітки в Італію, де знаходиться по теперішній час. За дитиною опіку та піклування не проводила. Тому за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.06.2008 року було визначено місце проживання ОСОБА_4 разом з позивачем. Грошові кошти аліменти накопичувалися на рахунку каси ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" і складають 4378 грн.65 коп. на ім'я відповідача. За вказаний період часу неповнолітня дитина знаходилася на утриманні позивача та проживала разом з ним. Аліменти відповідач не отримувала по незалежним від позивача обставинам.

Інших доказів, що підтверджують позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" про визнання права власності на аліменти на неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 - суду не надано і суд їх не встановив.

Згідно ч.І ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Згідно  ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.З ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 179,180 СК України, ст.ст. 14, 57-59, 61, 208-209,212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" про визнання права власності на аліменти на неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 задовольнити.

Зобов'язати ЗАТ ТПНФК „Укртатнафта" через розрахунковий рахунок каси виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4378,65 грн. в рахунок повернення сплачених аліментів

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через  Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання заяви на апеляційне оскарження ршення протягом десяти діб з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти діб з дня заяви про апеляційне оскарження рішення суду.