АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/776/14 Головуючий 1 інст. – Панаід І.В.
Справа № 2036/4040/2012 Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Категорія : спадкові
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,
суддів – Черкасова В.В., Кукліної Н.О.
при секретарі – Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 04 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Чугуївського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину,
в с т а н о в и л а :
22.08.2012 року позивач ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, посвідчений 5 квітня 2008 року секретарем Мосьпанівської сільської ради Чугуївської району Харківської області, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою 26.05.2010 року на ім’я ОСОБА_2 про право власності на житловий будинок у с.Мосьпанове Чугуївського району Харківської області, пров.3-й Комсомольський, 8 та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Згідно уточнених позовних вимог, викладених в позовній заяві від 21 червня 2013 року, позивач просила суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, посвідчений 05 квітня 2008 року секретарем Мосьпанівської сільської ради Чугуївської району Харківської області, а також визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою 26.05.2010 року на ім’я ОСОБА_2 щодо спадкування ним після померлої ОСОБА_5 житлового будинку з надвірними будівлями у с.Мосьпанове, пров.3-й Комсомольський, 8 Чугуївського району Харківської області, земельної ділянки площею 0,2809га за вказаною адресою, земельної ділянки розміром 5,8505га на території ОСОБА_3 сільської ради, грошових внесків в Ощадбанку №2834/011 села Мосьпанове на відповідних рахунках.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 04 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій зазначала, що не погоджується з вказаним рішенням суду, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі просить рішення суду 1 інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, відповідно до ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не надано суду належних, допустимих та достатніх в розумінні ст.ст. 58, 59,61 ЦПК України доказів того, що укладеним спадкодавцем ОСОБА_5 05 квітня 2008 року заповітом порушено її цивільне право або інтерес.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони правильні, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам роз’ясненням, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року із змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами України справ про спадкування».
Згідно зі ст.ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Доведення не може ґрунтуватися на доводах.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 за життя було складено заповіт на користь позивача - ОСОБА_1, посвідчений 23 листопада 1991 року секретарем виконкому ОСОБА_3 народних депутатів Чугуївського району Харківської області, однак даний заповіт було скасовано заповідачем 14 вересня 1999 року. В подальшому ОСОБА_5 було складено заповіт на користь ОСОБА_2, який було посвідчено 05 квітня 2008 року секретарем Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області на дому у заповідача у зв’язку із її хворобою.
16 серпня 2009 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №703/2009 та 26 травня 2010 року державним нотаріусом ОСОБА_4 державної нотаріальної контори були оформлені на ім’я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо наступного майна: житлового будинку з надвірними будівлями у с.Мосьпанове пров.3-й Комсомольський,8 Чугуївського району Харківської області; земельної ділянки розміром 0,2809 га за вказаною адресою; земельної ділянки розміром 5,8505га, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради, КСП «Україна Чугуївського району Харківської області; грошових внесків в Ощадбанку №2834/011 села Мосьпанове Чугуївського району Харківської області на рахунках №613, 9155/54. №05746.
На підставах ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється термін в шість місяців, що починається з моменту відкриття спадщини.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не надала у відповідності до ст.60 ЦПК України жодного доказу того, що підтверджує поважність причин пропуску шестимісячного строку, визначеного Законом, для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Матеріали спадкової справи ОСОБА_5 свідчать, що позивач у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась. Судових рішень, які набули законної сили, щодо встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5, яка на момент відкриття спадщини проживала і була зареєстрована одна за адресою: с.Мосьпаново, пров.3-й Комсомольський, буд.8. на час відкриття спадщини або щодо надання додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини позивач суду також не надала.
Як вбачається з наявної в копії спадкової справи довідки виконкому ОСОБА_3 сільради №260 від 17.09.09р., спадкодавець ОСОБА_5
Обґрунтовано суд 1 інстанції в своєму рішенні зазначив, що об'єктивні причини, які б свідчили про неможливість подання позивачами заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті ОСОБА_5Є, відсутні.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що позивачем у відповідності до ст..10,60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про прийняття нею спадщини після померлої 16.08.2009року ОСОБА_5, або отримання додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, а тому, згідно ч.І ст.1272 ЦК України, позивач є особою, яка спадщину не прийняла.
За таких обставин, є обґрунтованими висновки суду 1 інстанції, що ОСОБА_7 не доведено порушення її прав та інтересів укладеним спадкодавцем ОСОБА_5 05 квітня 2008року заповітом а тому її звернення до суду з позовом щодо визнання заповіту від 05.04.2008 року недійсним є передчасним, адже право позивача на прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 не порушено.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують
В зв’язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 04 грудня 2013року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді –