СПРАВА № 2-3008/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2008 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого - судді Чередниченко В.Є., при секретарі - Дятловій О.Д., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа : Павлоградська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсною та визнання права власності на домоволодіння,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що між ним та відповідачкою 16 вересня 1999 року було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1. В зв'язку з тим, що договір було зареєстровано на Павлоградській Товарній біржі він не був нотаріально посвідчений. В подальшому відповідачка ухилилася від його нотаріального посвідчення.
У зв'язку з цим позивач просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати його право власності на зазначене домоволодіння.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідачка у судовому засіданні позов визнала повністю.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, будучи повідомлений своєчасно, про час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 114 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні встановлено, що 16 вересня 1999 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який було складено та зареєстровано на Павлоградській товарній біржі, та згідно з якого позивач купив домоволодіння АДРЕСА_1. Умови договору його сторонами було виконано, предмет договору було отримано, кошти за нього сплачено, договір зареєстрований у Павлоградському МЕТІ. Однак у подальшому позивач зіткнувся з невизнанням його права власності на домоволодіння, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не було посвідчено нотаріально, та відповідачка не була зацікавлена в його нотаріальному посвідченні.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Заслухавши пояснення позивача, відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 220, 392, 657 ЦК України, ст. ст. 174, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа : Павлоградська товарна біржа, про визначення договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на домоволодіння задовольнити.
Визнати дійсним зареєстрований на Павлоградський Товарній біржі 16 вересня 1999 року договір купівлі-продажу нерухомого майна - домоволодіння АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 (двадцяти) днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.