Справа №2-16/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 січня 2007 року                   Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді                                                                Луговця О.А.

при секретарі                                                                        Чорнуха Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за позовом ОСОБА_1 до Борзнянської міської ради Чернігівської області, співвідповідач - ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Борзнянської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_3 і складається з житлового будинку та господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим, що вона не може оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору, оскільки у покійного чоловіка відсутні правоустановлюючі документи на житловий будинок та господарські будівлі.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала в повному об"ємі і пояснила, що в 1964 році вона вступила в шлюб з ОСОБА_3, а в 1977 році вони розпочали будівництво житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_1р, не залишивши заповіту. Після смерті чоловіка вона має право на спадщину відповідно до закону, як дружина; її син ОСОБА_2, який на час смерті чоловіка також проживав у даному домоволодінні, на спадкове майно не претендує. При зверненні до нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини відповідно до закону їй було відмовлено в цьому, так як відсутні правоустановлюючі документи на житловий будинок та господарські будівлі- 3 цих підстав просить суд визнати право власності на житловий будинок та господарські будівлі за нею, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка.

Представник відповідача Борзнянської міської ради в судове засідання не з"явився, подавши заяву в якій просить справу розглядати в їх відсутність; позовні вимоги визнають і не заперечують на їх задоволенні.

Залучений до участі в справі в якості співвідповідача за згодою позивачки її син ОСОБА_2, позовні вимоги визнав повністю й пояснив, що домоволодіння по АДРЕСА_1 будували його батьки, а він з своєю сім"єю проживає в цьому будинку; на спадкове майно після померлого батька не претендує, згоден, щоб неоформлене домоволодіння зилишилася за його матір"ю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 24 лютого 1964 року вступили в шлюб й у 1977 році розпочали будівництво житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, а тому дане домоволодіння являється їх спільною сумісною власністю, що підтверджується копією свідоцтва про одруження та довідкою архітектурно-планувального бюро.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не склавши при житті заповіту Згідно ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Оскільки ОСОБА_1 доводилася дружиною ОСОБА_3, проживала з ним в домоволодінні на час його смерті, то суд вважає, що вона прийняла спадщину відповідно до вищевказаних положень ст.549 ЦК УРСР й має право на спадкове майно за законом, як дружина померлого. Син позивачки ОСОБА_2 - співвідповідач по справі, також як спадкоємець першої черги за законом, своїм правом на прийняття спадщини після померлого батька, скористатися не бажає, про що він заявив у судовому засіданні.

Згідно довідки-характеристики, яка мається в матеріалах справи, виданої позивачці, вбачається, що право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 в бюро технічної інвентаризації не зареєстроване.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; в разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи за встановленою черговістю.

Оскільки ОСОБА_3 за життя не складав заповіту, а ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини, то згідно ст.ст.1223, 1258, 1261 ЦК України позивачка після смерті чоловіка має право на спадкове майно, як спадкоємець першої черги.

Враховуючи, що у ОСОБА_3 були відсутні правоустановлюючі документи на житловий будинок та господарські будівлі, які розташовані в АДРЕСА_1, що перешкоджає позивачці оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору, то суд вважає за можливе її позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 208, 212-215 ЦПК України, ст.549 ЦК УРСР, ст.ст.1217,1223, 1258,1261, 1268 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається з житлового будинку та господарських будівель, розташованих в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.