АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2008 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С. П.
суддів Виноградової Л.Є. Сегеди С. М.
при секретарі Карпенко С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов'язання знести самовільну споруду за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 (в інтересах ОСОБА_2) на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2007 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просила суд зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу у реалізації права власності на 74/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та знести самовільно зведену стіну гаражу.
В обґрунтування позовних вимог, позивач послалась на те, що на підставі нотаріально посвідченого договору міни вона є власником 74/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 628 кв.м.
Відповідач по справі, будучи власником частини вказаного будинку, почав самовільне будівництво гаражу упритул до стіни будинку, який належить позивачці.
Самовільно зведений гараж загороджує вікна будинку, який належить позивачці, чим порушує права позивачки по справі, але на не однократні вимоги позивачки щодо
Справа № 22ц-1503/2008р. Категорія ЦП: 6
Головуючий у першій інстанції - Сватаненко В.І. Доповідач - Гайворонський С. П.
2
припинення такого будівництва та порушення її права відповідач по справі не зупиняв своїх дій.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просила суд зобов'язати відповідача не перешкоджати позивачу у реалізації права власності на вищевказане домоволодіння та знести самовільно зведену споруду. У судовому засіданні:
· представник позивача - ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 підтримав;
· представник відповідача - ОСОБА_3 позов не визнав.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Суд першої інстанції зобов'язав :
· ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні правом власності на 74/100 частин будинку АДРЕСА_1;
· ОСОБА_2 знести стіну самовільно побудованого гаража під літерою «В», розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка прилягає до житлової будівлі позивача під літ. А1-2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить рішення районного суду скасувати, в позовних вимогах позивачці відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
При цьому суд першої інстанції при ухваленні вищевказаного рішення діяв відповідно з вимогами ст. 3 ЦК України врахувавши, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Так, як вбачається із матеріалів справи, при ухваленні рішення, районний суд правильно виходив з того, що в матеріалах даної цивільної справи відсутні будь-які дозволи на будування гаражу відповідачем і самовільне будівництво гаражу ОСОБА_2 перешкоджає позивачу у реалізації її права на користування частиною домоволодіння, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, оскільки відповідно до ст. ст. 5, 22 Закону України „Про основи містобудування", ст. ст. 24, 29 Закону України „Про планування і забудову територій", забудова розміщення і будівництво об'єкта здійснюється відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів об'єктів, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом, забудова земельних ділянок, здійснюється після виникнення права власності чи користування земельною ділянкою та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження своїм майном, якщо це порушує його права.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що районний суд ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, про що свідчать матеріали даної справи, врахувавши положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
3
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 (в інтересах ОСОБА_2) - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2007 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов'язання знести самовільну споруду - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.